Про це у коментарі Суспільному розповів релігієзнавець, доктор філософських наук Олександр Бродецький.
Потрібно аналізувати статут кожної парафії
Бродецький каже, релігієзнавці вже проводили експертизу Української православної церкви в цілому й справді засвідчили, що ця церква досі залишається в церковно-канонічному зв’язку із Російською православною церквою – “є ніби її частиною”.
Втім, за українським законодавством кожна релігійна парафія є окремою релігійною організацією. Відтак, аби визначити зв’язок з Росією, треба проводити експертизу статуту кожної громади.
Наразі у Верховній раді зареєстрували два альтернативні законопроєкти, які стосуються діяльності церков на території України, каже Бродецький. Це законопроєкт нардепа Княжицького та урядовий законопроєкт прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.
Обласна рада у своєму рішенні планує звернутися до уряду, щоб депутати найшвидше ухвалили законопроєкт Княжицького. Бродецький вважає його більш радикальним. Зокрема, в одному з пунктів законопроєкту йдеться про заборону іноземних релігійних організацій, які підтримують збройну агресію проти України, наприклад, через виступи керівників.
Водночас про проведення релігієзнавчої експертизи кожної парафії йдеться у проєкті Шмигаля.
“Це ніби прозорий шлях, хоча він складний й багато хто скаже, що далекий до втілення. Але у тому, що пропонує обласна рада, поки не видно реального механізму, як це буде втілюватися щодо конкретної громади, особливо в нас на Буковині”.
Бродецький каже, єдиний можливий шлях заборонити діяльність церков, пов’язаних з країнами-агресорами, – встановлювати, що статут конкретних парафій пов’язаний, наприклад, з УПЦ, яка згідно з релігієзнавчою експертизою перебуває у юрисдикції Москви, навіть нехай завуальовано. Тоді релігійна громада отримає припис, щоб цей канонічний зв’язок усунули. Якщо громада цього не зробить – справу можуть розглядати у суді.
Реального впливу рішення облради немає
Бродецький називає рішення облради більше декларативним та таким, яке відповідає настроям суспільства.
“Суспільство у своїй масі не хоче бачити ніякого зв’язку з країною-агресором. Однак це більше побажання наших депутатів, ніж те, що запрацює тут і тепер. Хоча в рішенні рекомендують обласній адміністрації розглянути майнові питання, але без рішення на державному рівні навряд щось зміниться”, – розповідає Бродецький.
Водночас релігієзнавець вважає, потрібно, аби громади самостійно ухвалювали рішення й переходили до Православної церкви України.
“В Україні є такі приклади, на Буковині їх менше. Але це доволі продуктивний процес – намагатися доносити до людей, що коли в Україні з 2014 року йде війна – це моральний нонсенс залишатися в структурі, яка цілою низкою ниточок – моральних й ідеологічних, пов’язана з Москвою”.
