Інтерв’ю російського митрополита Тіхона (Шевкунова), якого називають духівником Путіна, продемонструвало фіаско іншої та багато в чому протилежної патріарху Кірілу течії, пов’язаної із старцями та ін. неформальними авторитетами. Іншими словами, абсолютно всі течії в російському православ’ї зазнали приголомшливого фіаско.
Про це пише богослов Кирило Говорун.
Витратив півтори години свого часу на сьогоднішнє інтерв’ю митр. Тіхона (Шевкунова) Ксенії Собчак.
Перше спостереження фізіогномічне. Я знав Тіхона і не раз спілкувався з ним. Це завжди був впевнений у собі пан. А Тіхон, якого я побачив в інтерв’ю – вже зовсім не так упевнений у собі та інтуїтивно втискається у своє крісло. Плюс легкий тремор рук, який, втім, можна пояснити як моральними стражданнями останніх місяців, а й застарілою російської хворобою.
Друге спостереження лінгвістичне. Він каже інтелігентно. Але це формою. За змістом – це коктейль з конспірологічних теорій у дусі QAnon, які в Америці близькі хіба якомусь таксисту (таких на моєму досвіді було кілька). За всієї їхньої культурної різниці, погляд на світ у них упирається в той самий небокрай.
Митрополит Тіхон довго грав у консерватора і багато хто його сприймає таким у натуральному вигляді. Однак це гра, розрахована на ліберальну публіку, яку він хотів би обернути в справжню, на його думку, ідеологію. Він – місіонер консерватизму, який звернувся до нього з лібералізму і повернувся до своїх із проповіддю. Він сам дав собі визначення на початку бесіди: “ліберал у високому розумінні”, хоч сказав це про Собчака. І через Собчак він тепер звертається до своїх – таких самих російських лібералів.
Саме тому його апологетика війни – не кондове z-православ’я, яке проповідує патріарх Кіріл. Це витончене маніпулювання, змішане з емпатією до жертв, якої патріарх Кіріл не демонструє.
При цьому Тіхон чіткіше, ніж патріарх говорить про Росію як імперію, стверджуючи, що така її сутність. І тим самим підтверджує тезу, що “русскій мір” – це неоімперський проєкт, який допоки буде таким, становитиме загрозу миру.
Насправді Тіхон створює наратив для вразливої інтелігенції, щоб примирити її з війною. Я думаю, що наратив митрополита Тіхона небезпечніший за прямолінійну пропаганду патріарха Кіріла. З ним належить мати справу і після колапсу путінізму. Хоча я не впевнений, що Тіхон, як і інші z-архиєреї, цей колапс переживе.
Як проповіді та рішення патріарха Кіріла стали фіаско течії всередині російської церкви, пов’язаного з митр. Нікодімом і робить ставку на формальну владу, так інтерв’ю Тіхона продемонструвало фіаско іншої та багато в чому протилежної течії, пов’язаної із старцями та ін. неформальними авторитетами. Іншими словами, абсолютно всі течії в російському православ’ї зазнали приголомшливого фіаско.
