4 травня 2023 року на оновленому Меморіалі Борців з нацизмом на вулиці Київській у м. Вінниці відбулася церемонія перепоховання понад ста останків, що були виявлені під час пошуково-ексгумаційних робіт на Європейській площі. Чверть з них — червоноармійці, які брали участь у вигнанні німецьких військ із Вінниці під час Другої світової війни. Решта — учасники більшовицьких виступів та подальшої окупації українських земель у період Перших Визвольних змагань.
Про це пише пресслужба Вінницько-Барської єпархії ПЦУ.
У церемонії поховання, на якій були присутні родичі загиблих та представники громадськості, взяли участь митрополит Вінницький і Барський Симеон з духовенством Православної Церкви України.
Митрополит Симеон звершив заупокійну молитву за спочилими, серед яких учасники Другої світової війни: льотчик-штурмовик майор Іван Могильчак, підполковник Наум Нікітін та 21 невідомий боєць Червоної армії, які загинули у боях за Вінницю у березні 1944 року, а також діячі вінницького антинацистського Руху Опору: Тарас Кузьмін, Павло Мельник та Лариса Ратушна. Прах підпільника Юрія Курія за бажанням родини після відспівування був перевезений на Центральне кладовище.
Митрополит Симеон звернувся до присутніх на церемонії перепоховання і зазначив, що сьогодні після завершення відповідних пошукових робіт і інших підготовчих робіт, відбулася заупокійна молитва за тих, хто визволяв наше місто і за всіх, хто багато років був похований у самому центрі Вінниці.
Тепер ці люди знайшли останній спочинок на Меморіалі Борців з нацизмом. – сказав митрополит – і наша молитва – це данина пам’яті тим, хто віддав життя, захищаючи світ від нацизму. Сьогоднішня молитва – це наш християнський обов’язок і по відношенню до всіх інших, кого сьогодні перенесли на це меморіальне кладовище. Ми перепоховали їхні останки з молитвою про прощення гріхів і про милосердя Боже до всіх цих людей – і тих, чиї імена ми знаємо і тих, хто залишилися невідомими».
ДОВІДКА
Навесні 2022 року у Вінниці розпочався процес деколонізації місця пам’яті на Європейській площі. Рівно рік тому 4 травня було демонтовано скульптурну композицію «Три солдати». Протягом квітня цього року тривали пошуково-ексгумаційні роботи на території колишнього Меморіалу Слави. Вони стали завершальним етапом процесу перенесення меморіальної зони з центру міста. Роботи виконували спеціалісти львівського меморіально-пошукового центру «Доля». За словами заступника директора Центру та керівника пошукових робіт у Вінниці Володимира Харчука, загалом їм вдалося віднайти 106 останків, похованих або перепохованих на цій території протягом 1920-1975 років.
Ці останки 4 травня 2023 року були перепоховані на найбільшому у Вінниці солдатському меморіальному кладовищі на вулиці Київській, де отримали свій останній спочинок 4 106 військових. Біографії кожного з них пов’язані Другою світовою війною та вигнанням нацистських окупантів з України, зокрема і з Вінниці. Цей солдатський цвинтар розташований упритул до давнього кладовища Слободи П’ятничанської (Лівобережних П’ятничан), заснованого ще у ХІХ ст. Від 1944 року саме тут ховали вояків, які загинули у боях з німецькою армією.
У 1956 році на братських могилах встановили чотири типові надгробки із зазначенням кількості спочилих. У 1972 році на цьому місці сформовано меморіальний комплекс авторства скульптора П. Левицького. У 2008 році на меморіалі відбулось перепоховання 100 останків жертв нацизму, померлих і закатованих у німецькому концентраційному таборі «Шталаг-329», який розташовувався на теперішній вулиці Гетьмана Мазепи.
Як розповів головний архітектор Вінниці Євген Совінський, місце пам’яті на вулиці Київській, присвячене вшануванню воїнів, полеглих у боротьбі з нацизмом, відтепер є комплексним меморіалом про події Другої світової війни. Сюди переміщено металеві плити зі стіни пам’яті, яка розташовувалась на Європейській площі. Вона складалася з 298 плит, які були розміщені півколом. На плитах були викарбувані імена вінничан, які загинули у Другій світовій війні. Тепер ці плити розміщені на символічних гранітних п’єдесталах. Відтепер у Вінниці сформована комплексна зона пам’яті, пов’язана з українським контекстом Другої світової війни.
