Протоєрей, клірик Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви (що в єдності з МП) Андрій Пінчук заявив, що влада пропонувала УПЦ (МП) реформувати Києво-Печерську лавру зсередини та відправити у відставку митрополита Павла Лебедя.
Про це він розповів в інтерв’ю Radio NV.
«Багато священиків, із якими я спілкуюся, дають лаврі зараз такий діагноз: це ракова пухлина на тілі Церкви та на тілі держави, з якою сама Церква, сама УПЦ (МП) вже впоратися не може. Бо є певна інформація про те, що спочатку пропонувалося владою все ж таки почати реформування лаври зсередини», — сказав священик.
За його словами, насамперед необхідно було відправити у відставку митрополита Павла Лебедя.
«Звісно, потім би виникло питання щодо тієї частини братії, яка, умовно, ватно налаштована. Цього не відбулося, церковне керівництво, Синод УПЦ не пішов на ці поступки», — констатував протоєрей УПЦ (МП).
Священнослужитель також стверджує, що дехто з митрополитів УПЦ (МП) «вмовляв» та «благав» Лебедя покинути посаду намісника Києво-Печерської лаври.
«Ще багато місяців тому розумні люди з єрархів уже говорили, що якщо ви залишитеся намісником лаври, це призведе до тих наслідків. І далі проговорювалися ті наслідки, які зараз настали. І ці розумні люди з єрархів УПЦ (МП) теж не були почуті. І та частина УПЦ (МП), яка сьогодні складає більшість у Священному Синоді, все ж налаштована промосковськи», — розповів він.
За словами священика УПЦ (МП) «квола» та «імпотентна» позиція Синоду УПЦ (МП) пов’язана з тим, що в ньому засідають Павло Лебідь та Феодосій Черкаський, які є прихильником відновлення «взаєморозуміння з Патріархом Кирилом Гундяєвим» та «дипломатичних стосунків з РПЦ».
Згідно з рішенням суду від 1 квітня, Павло Лебідь має 60 діб перебувати під домашнім арештом у селі Вороньків Київської області. Митрополит скаржився, що цей будинок начебто непридатний для проживання.
Київський апеляційний суд у п’ятницю, 21 квітня, залишив його під домашнім арештом. Служба безпеки України вручила підозру Лебедю за двома статтями:
розпалювання релігійної ворожнечі (ч. 1 ст. 161 КК)
виправдання та заперечення збройної агресії РФ проти України (ч. 1 ст. 436−2 ККУ).