Всі ми прагнемо справедливого миру, але мир повинен прийти, і для цього, якщо необхідно, слід розпочати навіть «мислити немислиме». Про це говорив архиєпископ Пол Річард Ґаллаґер, Секретар Святого Престолу в справах стосунків з державами і міжнародними організаціями, виступаючи у вівторок, 24 квітня 2023 р., під час конференції «Дипломатія та Євангеліє», що відбулася в столиці Ліхтенштейну місті Вадуці, передає Vatican News.
У своїй розлогій доповіді архиєпископ Ґаллаґер говорив про папську дипломатію, яка надихається Євангелієм, а тому стоїть на боці миру та людської гідності, червоною ниткою через неї тягнеться милосердя. У промові не могло забракнути посилань на війну в Україні. «Тепер, коли також і Європа як ніколи відчуває загрози для миру, поранена трагічною агресивною війною Росії проти багатостраждальної України, вже ніщо не можна сприймати як даність», – зазначив він, вказуючи на те, що Євангеліє наполегливо, як ніщо інше, навчає мистецтва прямування до миру, «вириваючи», так би мовити, людей і народи, зі «спіралі війни», щоби вивести їх на дорогу діалогу та шукання спільного блага.
Очільник ватиканської дипломатії підкреслив, що папська дипломатія не має «ні політичного, ні економічного, ані ідеологічного» інтересу. Це не дипломатія окремих країн, що дбає про власні інтереси, а дипломатія, яка робить ставку на розвиток спільного добра. Тому Святий Престол «з більшою свободою» може представляти одним аргументи інших та «викривати кожному загрози, які самореференційне бачення може принести для всіх». Але в контексті війни в Україні, на жаль, «незважаючи на всі зусилля Святішого Отця та Святого Престолу, досі не відкрилося щілини, що могла би сприяти посередництву задля миру між Росією та Україною».
Перед обличчям різних форм війни, прямих, як в Україні, так і «гібридних» і «заморожених», архиєпископ Ґаллаґер вказав на те, що на його думку є причиною поразок дипломатичних зусиль. «Іноді, – сказав він, – геополітична ситуація настільки диференційована та поляризована, наповнена розбиттям будь-яких зв’язків, що кожна спроба впорядкування стає до краю важкою». Щодо цього, Святий Престол підтримує дипломатію, яка повинна «наново відкрити свою роль як носія солідарності між людьми та народами, як альтернативи зброї, насильства та терору». Дипломатію, що стає рушієм «діалогу, кооперації та примирення, що займають місце взаємних претензії, братовбивчого протистояння, ідеї сприймання іншого як ворога чи повністю відкидати іншого».
Наближаючись до 75-річчя Загальної декларації прав людини, Секретар Святого Престолу в справах стосунків з державами нагадав про те, що Церква перебуває на передовій зусиль не лише задля пошани «політичних і громадянських» прав людини, але також «економічних, соціальних і культурних». Церква заохочує розпізнати взаємозалежність між народами як передумову духу братерства, тоді спадок прав людини, які міжнародна спільнота 75 років тому проголосила як підвалини нового порядку після війни, також і сьогодні може стати орієнтиром для неї.
За словами архиєпископа Ґаллаґера, криза війни в Україні позначила «глибоку кризу системи багатосторонності та великих організації, зокрема, ООН». «Як же необхідною є реформа функціонування цієї організації, щоб вона була більш репрезентативною, щоби вона рахувалася з потребами всіх народів!» – наголосив він, підкреслюючи, що для цього «потрібна підтримка всієї міжнародної спільноти та відновлення “духу Гельсінкі”».
