Вівторок, 25 Червня, 2024
Бiльше

    “Це лише початок”. Парафіяни про Великоднє богослужіння на місці згорілої церкви в Бірках на Кіровоградщині

    “Це не кінець, а початок. Церкву відбудуємо”. Так про вчорашнє Великоднє богослужіння говорить парафіянка, жителька села Бірки Олександрівської громади на Кіровоградщині Людмила Згарська. За її підрахунками, на місці, де в грудні згорів храм, зібралися пів тисячі людей, щоб взяти участь у службі й освятити паски.

    Для того, щоб підготувати місце для служби, провели три прибирання, розповів староста села Михайло Сергієнко.

    “Люди перегребли все руками, щоб знайти металеві предмети, які вціліли. Те, що згоріло, вивезли. Дрова попиляли й склали на купу. Залишили один фундамент. Територію позамітали”.

    Зі слів Михайла Сергієнка, для богослужіння підготували імпровізовану капличку. “Ми обшили її, почепили ікони й килими. Виявилося дуже зручно. Священник був на такому ніби пагорбі. Люди його бачили. Служба відбувалася українською мовою. Усі розуміли, за що вони моляться. Люди були задоволені. Прийшло дуже багато”.

    Богослужіння здійснив настоятель храму протоієрей отець Петро Скіцка. Він приїхав у Бірки після служби в сусідній Кам’янці Черкаської області. Богослужіння почалося о восьмій ранку.

    “Святкову пасхальну літургію провели повністю, – каже паламар храму Святителя Миколая Чудотворця Православної церкви України села Бірки й секретар парафіяльної ради Євген Сімуков. – Ми не очікували, що буде так багато людей. Навколо церкви було повних два кола. Це понад чотири сотні вірян. Нас це вразило, бо ми знали, що деякі парафіяни збиралися поїхати в інші храми. Зрозуміло, що людина на таке свято хоче помолитися й побути всередині самого храму. На жаль, нашого немає”.

    "Це лише початок". Парафіяни про Великоднє богослужіння на місці згорілої церкви в Бірках на Кіровоградщині
    Великоднє богослужіння в Бірках, 16 квітня 2023 року. Фото: Парафія Святителя Миколая Чудотворця ПЦУ села Бірки
    "Це лише початок". Парафіяни про Великоднє богослужіння на місці згорілої церкви в Бірках на Кіровоградщині
    Для богослужіння облаштували імпровізовану капличку. Церковні дзвони зробили з кисневих балонів. Фото: Парафія Святителя Миколая Чудотворця ПЦУ села Бірки

    "Це лише початок". Парафіяни про Великоднє богослужіння на місці згорілої церкви в Бірках на Кіровоградщині

    Зі слів Євгена Сімукова, церкву хочуть збудувати на тому самому місці.

    “Питання про зняття її з реєстру пам’яток розглядають в міністерстві культури. Щойно отримаємо дозволи, розпочнемо будівництво. Зараз розробляють проєкт нової церкви. Можу сказати, що церква буде кам’яна. Велика проблема – гроші. Усі ми розуміємо, що зараз війна. Ми дивимося реально на ці речі й розуміємо, що будівництво розпочнеться не так швидко. Головне зараз – перемога. А там будемо надіятися. Готуємо листи в органи державної влади й фермерські господарства, щоб нас підтримали фінансово”.

    Від згорілого храму вціліли дві колони й східці, каже Євген Сімуков. “Ми їх хочемо зберегти, бо багато людей вважають це знаком, що церква буде відбудована. Ми їх перенесемо на інше місце й покриємо засобами захисту, щоб вони далі не руйнувалися. З них зробимо монумент пам’яті”.

    Людмила Згарська живе в Бірках. Вона – парафіянка місцевої церкви. Разом з чоловіком ходила прибирати подвір’я біля згорілої церкви.

    “Я відчувала вчора піднесення. У тому храмі хрестилися моя мама, бабуся, я, мої діти. Сумно, що немає самого приміщення. Але ж не будівля красить місце, а люди, які там живуть. І те, що вони вчора були там, підкреслює, що головне – віра. А буде віра, буде все. Коли спалили церкву, був страх, що люди туди взагалі не приходитимуть. А потім розпочалася толока. І коли ми побачили, що люди є, то стало ясно, що це не кінець. Це лише початок. І хороший, до речі, початок. Знаєте, можна сказати, що це перезавантаження”.

    Анастасія Бурківська живе в Олександрівці. На Великодньому богослужінні була в бірківському храмі. Там освячувала й вербу цього року.

    “Ми на освячення верби не встигали вчасно приїхати. Але настоятель був ще присутній. І він окремо освятив вербу, хоч ми й запізнилися. Напередодні Великодня теж вирішили їхати туди, хоч було багато оголошень щодо освячення в інших церквах. Але чомусь ця церква найближча по відчуттях. І дітям там завжди дуже комфортно. До речі, у цій церкві їм легше пояснювати, що таке ікона, хто такий Ісус. У мене син якраз почав цим цікавитися. Стосовно богослужіння вчора, то я була приємна вражена тим, скільки прийшло вірян. В Олександрівській громаді достатньо церков, куди можна поїхати, але люди обрали саме це місце. Вони вирішили показати, що головне – не приміщення. Там місце намолене, спокійне, духовне. І надзвичайно радує, що це українська церква”.

    Найсвіжіше

    Популярне