Митрополит УПЦ (що в єдності з МП) Онуфрій (Березовський) повідомив, що у минулому мав російське громадянство, наголосивши, що нині має лише паспорт України.
Така заява оприлюднена пресслужбою УПЦ (МП).
У відповідь на заяву кореспондента видання “Українська правда” Михайла Ткача (від 7.04.2023 р.) про те, що я маю російське громадянство, хотів би відразу заявити, що я не рахую себе громадянином Росії”, — зазначив митрополит.
Зокрема, Онуфрій розповів, що на третьому курсі навчання в Чернівецькому державному університеті вирішив залишити навчання та поступити до Духовної Семінарії, щоб стати священником.
“У Радянському Союзі в той час існували три духовні семінарії: Московська, Ленінградська та Одеська. Як українець, я хотів поступити до Одеської Духовної Семінарії, але мені відмовили, тому що я покинув Університет і це, начебто, буде плямою на українському атеїстичному суспільстві, яке навіть в університеті не виховало в мені дух атеїста. Тоді я таємно поїхав у Росію, в м. Загорськ, де знаходилась знаменита Троїце-Сергієва Лавра і при ній Московські Духовна Академія і Семінарія. Там мене не відкинули, як це зробили в Україні, а прийняли в другий клас Московської Духовної Семінарії. Я, грішний, безмежно вдячний преподобному Сергію, засновнику цієї Святої Обителі за те, що він прийняв мене тоді, коли мої рідні від мене відвернулись, коли я був на межі відчаю”, — заявив він.
Онуфрій розповів, що під час навчання в третьому класі Духовної Семінарії поступив в братство Свято-Троїцької Сергієвої Лаври й у 1971 році прийняв монашеський постриг. Після цього він провів дев’ятнадцять років у стінах Свято-Троїцької Сергієвої Лаври.
“Наш монастир був інтернаціональним. У ньому подвизались люди різних національностей: росіяни, українці, білоруси, молдовани, грузини, вірмени, євреї, французи, татари, мордвини та багато інших. У нас була прекрасна духовна сім’я, ми поважали один одного, переживали один за одного і допомагали один одному. Я був щасливий і мріяв прожити у святій обителі все своє життя. Однак Бог судив інакше. У 1988 році мене перевили в Україну до Свято-Успенської Почаївської Лаври, а пізніше, у 1990 році, на рідну Буковину”, — зазначив митрополит.
За словами Онуфрія, фактично він мав російське громадянство, однак ніколи “не цікавився” ним та після розпаду СРСР отримав громадянство України.
“У цей час розпався Радянський Союз і я, будучи до цього де-факто громадянином Росії (тому, що я мав постійну прописку в Росії, а це по сучасному означало — громадянство), взяв український паспорт. Російське громадянство при цьому автоматично продовжилось, але я ним не цікавився і не користувався, воно тоді не мало ніякого значення, і за це ніхто не переслідував”, — розповів він.
Однак після погіршення відносин між РФ та Україною Онуфрій вирішив вийти з російського громадянства.
“Між Україною і Росією були добрі братські стосунки. Коли ці стосунки стали погіршуватись, особливо останніх десять років, я полишив російське громадянство. У мене немає російського паспорта. Особливо це було підтверджено, коли я виступив проти війни Росії з Україною і засудив Російську агресію. Я вважаю себе громадянином тільки України”, — підкреслив митрополит.
Окрім того, він пояснив, що протягом тривалого часу не звертав увагу на російське громадянство.
Що передувало?
Журналісти УП заявили, що митрополит УПЦ МП Онуфрій більш ніж 20 років має російський паспорт, проаналізувавши витяг із системи «Роспаспорт». Згідно з ним, 20 березня 2002 року Орест Березовський (Онуфрій) отримав у Москві російський паспорт. А 23 червня 2003 року він отримав і закордонний паспорт громадянина росії.
У витягу вказано, що Онуфрій уже отримував закордонний паспорт у Москві — в 1998 році. А отже і російське громадянство він мав отримати раніше.
Журналісти зазначають, що в них є підтверджена інформація про наявність понад 20 російських паспортів у священників УПЦ (МП). Більше інформації про священників, які мають російські паспорти, журналісти обіцяють оприлюднити згодом.
