Свято-Троїцький кафедральний собор, що розташований в Черкасах на Площі Слави, 10, зведений на місці, де колись стояла дерев’яна козацька Троїцька церква. Вона датувалася 1671 роком, розповів історик, черкаський краєзнавець Сергій Ганницький.
Гравюру, де зображена дерев’яна церква, опублікував черкаський історик, археолог Дмитро Куштан, повідомляє “Суспільне”.
“Мало хто з черкащан, дивлячись на меморіальний комплекс “Пагорб Слави”, може собі уявити, що на його місці стояла черкаська святиня – Свято-Троїцька церква. Сучасний Пагорб Слави стоїть на святому місці. Дерев’яна козацька церква Святої Трійці, в якій черкаські козаки відправляли напутню службу, готуючись до походів, була споруджена у 70-х роках XVII ст. в нижній частині міста на місці більш давньої”, – прокоментував черкаський краєзнавець Сергій Ганницький.
Зі слів історика, звели церкву з благословення митрополита Йосипа Нелюбовича-Тукальського. Він же її й освятив.
“Цей храм майже сто років слугував людям, а коли став руйнуватися, на його місці у 1745 році з’явився новий, також дерев’яний, споруджений вже в бароковому стилі. Тільки до середини ХІХ ст. Свято-Троїцька церква настільки занепала, що міська управа вирішила збудувати нову. Для неї обрали місце на горі”, – додав Сергій Ганницький.
Звели новий храм швидко, розповів краєзнавець, витративши на всі роботи близько шести тисяч рублів сріблом: чотири – з міської казни та ще дві – з пожертвувань. Вже 1864 року храм освятив київський митрополит Арсеній.
“Це була висока споруда з багатьма розлогими банями, збудована в кращих традиціях церковного зодчества з поєднанням українського церковного бароко й неоренесансну. В церкві був іконостас, амвон, церковні хори. Вузькі високі вікна, вкриті мозаїчним кольоровим склом, нагадували замкові бійниці. Встановили різьблені інкрустовані залізні двері. На подвір’ї церкви розташовувався цвинтар”.
Ця твердиня православ’я пережила безбожну революцію й божевільні 1930-ті роки, а за німців у ній навіть відновилися богослужіння. У повоєнний період престоли двох інших церков, що були того часу в Черкасах — Соборно-Миколаївської (нині там Соборна площа) та Покровської (закрита в 1950-х роках), було встановлено у Троїцькій. Храмове свято у ній відзначалось тричі на рік. На ці дні до церкви запрошували священників з сусідніх сіл, а служби проводили дуже урочисто і красиво.
1956 року приміщення церкви передали міському спортивному товариству. Зняли куполи, в приміщенні обладнали склад спортінвентарю. А 1961 року церкву висадили у повітря. Майно знищеної Свято-Троїцької передали до церкви Різдва Богородиці (нині відома як «церква на Чехова») – останньої з уцілілих черкаських православних церков.
У 1960 році було прийнято рішення про повне знесення церкви, оскільки на цьому місці передбачалося будівництво Пагорба Слави.
На місці зруйнованого храму в 1965 році до 20-річчя перемоги у війні урочисто відкрили Пагорб Слави, розповів Сергій Ганницький:
“Тут перепоховали останки радянських солдатів, які загинули під час оборони та визволення Черкас. 1977 року було відкрили меморіал Слави. Над проєктом працювали три архітектори: головний архітектор області Олександр Ренькас, головний архітектор Черкас Валерій Холковський та майбутній лауреат Шевченківської премії, архітектор Сергій Фурсенко. Автором проєкту 19-тонної бронзової фігури стала заслужений художник України Галина Кальченко”.
Нову Троїцьку церкву, зараз це Свято-Троїцький кафедральний собор Черкаської єпархії Православної Церкви України, почали будуватися наприкінці 1980-х років за кількасот метрів від попередньої. 1991 року храм було освячено, додав історик.
Нині будівля собору належить Українській православній церкві. Собор можуть відвідати віряни і парафіяни щодня. Церковні служби тут проводить владика Іоан, митрополит Черкаський та Чигиринський.
