Українські православні християни оселилися в Аугсбурзі (Німеччина) в 1946 році, заснувавши парафіяльну громаду під духовим проводом о. Івана Кульчицького.
Про це повідомляє сайт УПЦ США.
Протягом багатьох років парафіяльна громада пережила численні випробування та зміни, переїжджаючи в різні церковні будівлі, тісно співпрацюючи з місцевими християнськими громадами, завжди шукаючи постійного місця для благочестивої української православної громади. Російська агресія в Україні викликала нову хвилю іммігрантів, які прибули до Німеччини в пошуках безпеки та спокою. 77-річна спільнота оживилася новим членством вірних, які шукають розради в духовному способі життя, молячись за мир і стабільність батьківщини своїх предків.
Українська Православна Єпархія Західної Європи Української Православної Церкви в Діаспорі з початку Другої світової війни і навіть до початку війни завжди плекала духовне мислення вихідців з України в Європі. Покоління українських православних християн мандрували Німеччиною, Бельгією, Францією та іншими європейськими країнами, часто знаходячи домівки в Сполучених Штатах Америки, Канаді, Південній Америці, Австралії та Новій Зеландії. Покоління духовенства служили Українській Православній Церкві Діаспори, встановлюючи міцні зв’язки між українськими православними християнами в усьому світі. У 1995 році архієреї, духовенство та вірні УПЦ в Діаспорі – під духовним керівництвом Константинопольського Вселенського Патріархату.
У четверту неділю Великого і Святого посту (26 березня 2023 року) архиєпископ Даниїл відвідав сім’ю української православної парафії святої великомучениці Варвари в м. Аугсбург (Баварія), яку очолює преподобний о. Віктор Мандзюк.
Діти парафіяльної родини зустріли владику Даниїла традиційним німецьким хлібом з яблуками, тим самим вітаючи єрархів своїми посмішками та духовним ароматом солодощів їхньої подорожі Віри. Увійшовши до старовинного храму XIV століття (який нині належить місту Аугсбургу під ім’ям святого Антонія), архиєпископ Даниїл роздумував над духовною спадщиною предків, які з 1940-х років молилися в цьому місті, благаючи Господа про захист народу і нації України.
Присутнє духовенство – прот. Іван Кубушин, прот. Віктор Мандзюк, прот. Володимир Сорока, прот. Олександр Смоктунович, ієродиякон Македонський – привітали архиєрея у храмі, вручивши йому натільний хрест для поклоніння та просили його молитов за присутніх парафіян та велику українську православну родину в усьому світі.
Владика Даниїл очолив святкування Божественної Літургії, роздумуючи у своїй проповіді: “…Дехто каже, що “час – чудовий вчитель”. Який один добрий урок ви засвоїли за останній рік чи за останні 77 років існування парафії як родини?
Найбільший урок, який я засвоїв минулого року і продовжую засвоювати до цього часу, полягає в наступному. МЕНІ ЩЕ Є КУДИ РОСТИ У СВОЇЙ ВІРІ!
На цьому етапі мого життя, я думаю, що я здатний усвідомити, ким є Бог у моєму житті… АЛЕ, в той же час, я часто ловлю себе на думці про свої духовні недоліки. Вам не здається, що це звучить як протиріччя?
Що ж, поміркуймо над твердженням, яке зробив чоловік у сьогоднішньому тексті. Він сказав Христу Ісусу: “Вірую, (але) допоможи моєму невірству!”. Чи має це для вас якийсь сенс? Якщо ви знаєте Господа, і якщо ви думаєте про це, це має великий сенс.
Я абсолютно зачарований заявою, яку цей чоловік зробив Ісусові. Важко сказати, чи знав він Господа, чи ні. Але він зумів узагальнити в одному реченні те, що, напевно, є найбільшою перешкодою для духовного зростання в християнському житті, а саме – хиткість віри. Розумієте, цей чоловік говорив, по суті, про те, що хоча він і вірив у те, що Ісус міг зробити, він все ще мав сумніви. Він зіткнувся зі своєю слабкою вірою. І тому, що він зіткнувся зі своїм браком віри, він відчув велике благословення.
…Можна весь день говорити про свою віру в Бога, але якщо є сумніви, ти нікого не обманюєш, крім себе! ТАК! БУДЬТЕ ЧЕСНИМИ ПРО ЦЕ!
Ось урок для нас – ПОТРІБНО ГОСТРО УСВІДОМЛЮВАТИ СВОЇ СУМНІВИ.
Який гріх більший? Похитнутись у нашій вірі, чи підробивши нашу віру? ФЕЙК! Послухайте, навіть у найкращих християн бувають часи сумнівів. Ми також маємо помилки у нашій вірі. «Чи правдивий Бог? Ти справжній? Ти справді дбаєш про мене? Ти справді подбаєш про мене?» «Якщо ти дбаєш про мене, чому ти дозволив цьому зі мною статися!» Ми не завжди ХОЧЕМО виявляти віру.
…Якщо ми хочемо зростати у Христі, ми повинні усвідомити, що цілком можливо, що ми не довіряємо Господу так сильно, як нам би хотілося думати. Найкраще, що ми можемо зробити, це стати перед Господом і від щирого серця сказати: «Я вірю, Господи, але, будь ласка, допоможи мені з моїм невірством»
Під час богослужіння священнослужителі надавали можливість вірним причаститися до Святої Тайни Покаяння; Таким чином, десятки людей отримали благодать Святого Духа та приступили до Святої Чаші для Причастя.
Були піднесені молитви за Україну та членів сімей присутніх вірних, благаючи Господа про безпеку тих, хто в Збройних Силах України, захист суверенних кордонів України та свободу жити в країні, вільній від убивств і переслідувань з боку тих, які клянуться у своїй вірності поняттям руйнування та смерті.
Після співу традиційного гімну «Боже, великий і всемогутній, нашу Україну бережи…» о. Віктор звернувся до архієпископа зі словами привітання, висловивши вдячність ієрархам Церкви за любов і турботу, яку вони виявляють до українських православних християн під своїм духовним омофором у діаспорі.
Парафіяльна спільнота організувала Великопосну вечерю, під час якої Владика Даниїл мав нагоду зустрітися з понад 150 присутніми парафіянами, відповідаючи на їхні запитання та даючи настанови щодо духовного життя, часто торкаючись соціальних і моральних проблем суспільства.
День завершився архіпастирським візитом до Аугсбурзького медичного госпіталю, де троє українських воїнів проходять серйозне лікування, у деяких випадках борються за своє виживання. Розмовляючи з пораненим солдатом Іваном, Владика засвідчив його медичну обмеженість і водночас рішучість служити потребам свободи боголюбивого народу України. Підносячи молитви та благословляючи кожного воїна, архієпископ подякував їм за службу та побажав швидкого одужання та можливості возз’єднатися зі своїми сім’ями та бойовими друзями, з якими їх об’єднує товариство та любов до життя.
У понеділок, 27 березня 2023 року, завершується архіпастирський візит Високопреосвященнішого Архиєпископа Даниїла до Західноєвропейської єпархії Українських Православних Діаспори.
