За останні два десятиліття на Івано-Франківщині згоріли більше десятка дерев’яних храмів. Побудовані здебільшого невідомими майстрами вони завжди втілювали уяву громади про красу, про велич, про присутність Бога на землі.
Дерев’яні церкви – це твори архітектурного мистецтва, які чи не найкраще ідентифікують українців, як націю. Недарма їх часто називають справжньою поемою в дереві, витесаною сокирою. Деякі з дерев’яних церков на Івано-Франківщині ми вже ніколи не побачимо в їх автентичному вигляді – вони були знищені вогнем в останні 20 років, пише видання Versii.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці в селі Горохолин Ліс
Історія Успенської церкви в невеликому селі з незвичною назвою Горохолин Ліс сповнена таємниць і містичних подій.
Дерев’яний храм збудували в 1942 році. Коли перед війною із села виїхав поляк, люди розібрали його фільварок і збудували церкву. Все це відбувалося в часи німецької окупації. Невелика культова споруда, збудована з дерева, була освячена на свято Успіння Пресвятої Богородиці.
У війну тут весь час відправляли богослужіння. У часи боротьби совєтської влади з релігією церква служила приміщенням для музею атеїзму.
Саме тут кіностудія «Мосфільм» у 1967 році знімала моторошні сцени фільму «Вій» за однойменною повістю Миколи Гоголя. Зокрема, режисер використовував приміщення церкви для зйомки похоронного процесу.
За загадкових обставин в 2006 році церква згоріла. Причиною пожежі називають порушення правил експлуатації електромережі. Але місцеві жителі пов`язують цю подію зі зйомками фільму, оскільки вважають поганою ознакою створення фільму про нечисту силу в стінах діючого храму.
Дерев’яний храм згорів до тла, вогонь знищив усі старовинні ікони, залишилися тільки бетонні сходи. Саме на цих руїнах вирішили відновити церкву, оскільки втрата дому Господнього стала важким випробовуванням для селян. Проте вони не здались і уже через півтора року на попелищі постав новий храм. Золотоверха Успенська церква, збудована з червоної цегли, була освячена в 2008 році на храмове свято Різдва Пресвятої Богородиці.
Церква Святого пророка Іллі в Яремче-Дора
Церква Святого Пророка Іллі — унікальна пам’ятка архітектури, споруджена у гуцульському стилі в Яремче. Дерев’яна церква знаходиться на території монастиря отців студитів у селі Дора.
Монастир святого пророка Іллі постав наприкінці серпня 1935 року – за благословенням митрополита Андрея Шептицького зі Святоуспенської Унівської лаври в село Дора приїхало троє ченців-студитів. Будівництво монастирського храму розпочато у 1937 року. Навесні 1937 року талановитий майстер із сусіднього села Заріччя Іван Яворський розпочав будову. Але ймовірно через стан здоров’я він її не завершив. Храм добудував наступного року Петро Григорчук із с. Річки, за іншими даними з Жаб’є.
У совєтський період тут влаштовано склад, згодом – музей атеїзму. У 1980 року церкву святого Іллі занесено до Державного реєстру пам’яток як пам’ятку архітектури місцевого значення.
У 1990 р. церква була повернута студитам, які провели реставрацію та відновили монастир. Тут проводились богослужіння.
У 2014 році столітній храм згорів разом з унікальним різьбленим іконостасом початку XX cтоліття. У церкві повідомляли, що у святиню кинули коктейль Молотова.
Протягом 2015 року храм був відбудований у старих формах.
Церква Святого Миколая в селі Черніїв
Дерев’яну церкву святого Миколая було зведено в 1842 році. Вона належить до пам’яток архітектури місцевого значення.
На світанку 6 липня 2016 року у дерев’яному храмі спалахнула пожежа. Ймовірною причиною загоряння назвали коротке замикання електропроводки. Місцеві жителі викликали пожежників, а до їх приїзду намагалися врятувати храм самостійно. Однак їм це не вдалося, тому що вогонь поширювався дуже швидко. За годину церква згоріла вщент.
Згодом неподалік місця знищеної вогнем святині збудували новий храм. Його освятили 19 грудня 2022 року.
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці у селі Новоселиця
Церкву Введення в храм Пресвятої Богородиці вибудували і освятили 1884 року (інші дані – 1889-го) на кошти громади.
Разом із церквою звели дзвіницю. У 1964-1968 рр. у цій церкві служив Василь Романюк, майбутній патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир.
Дерев’яна церква була пам’яткою архітектури місцевого значення. Раніше на місці храму стояли інші дерев’яні церкви. Так, на початку XVIII ст. в одній з частин Новоселиці постала дерев’яна церква, яку майже через сто років замінила наступна, також з дерева. Вже у 1889 році на її місці постала нова дерев’яна церква, а попередню наступного року розібрали.
19 серпня 2019 року в храмі спалахнула пожежа. За годину пожежу локалізували, але храм згорів вщент.
Церква Святого Василія Великого в місті Косів
Церква Святого Василія Великого – гуцульська дерев’яна церква на Москалівці в Косові.
Церкву побудував у 1895 році бабинський майстер Іван Гарасим’юк. Вона однобанна, крита бляхою. Дерев’яний іконостас спорудив, імовірно, Іван Гунька. Їхні прізвища написані на стінці однієї з ніш вівтаря. Благословенна в 1896 році та освячена в 1900 році. Інтер’єр виконано в 1909 році.
Москалівську церкву було знято з реєстрації: заборонено її використовувати, як культову споруду. З 1969 року в ній знаходився музей народного мистецтва і побуту Гуцульщини. Лише в січні 1990 року її повернули громаді греко-католицької церкви.
Пожежа в церкві розпочалась в першій половині дня 19 червня 2009 року. Після пожежі громада того ж і наступного днів (майже 100 осіб) почали розчищати згарище: розбирали стіни, завантажували на самоскиди і вивозили з церковного подвір’я. Частково від пожежі вдалося врятувати внутрішнє убранство храму: ікони, світильники, вишивки, майже третина іконостасу, кіот і антимінс. Також винесли образ і мощі великого ліванського святого та чудотворця Щарбеля.
Церкву відбудували за планами старого храму, її освятили 19 червня 2011 року.
