Архімандрит Кирило Говорун запропонував екстравагантну, але історично вірну структуру керування Києво-Печерською лаврою.
Своє бачення богослов висловив у блозі в соцмережі.Він вважає, що теперішня структура керування не має сенсу з канонічної та історичної точок зору. Згідно з історичним устроєм лавр, архімандрити обиралися громадами і не підпорядковувалися єпископам. Архімандрит пропонує чернечій громаді КПЛ відмовитися від послуг “священноначалія”, які спровокували кризу, і обрати собі просто “архімандрита” у первісному значенні цього сану.
“Щодо Києво-Печерської Лаври: моя пропозиція найбільш екстравагантна, найменш реалістична, але вірна як з канонічної, так і історичної точок зору. Теперішня структура керування Лаврою така: її формально очолює “священноархімандрит” – митрополит Онуфрій, який делегує права з управління своєму “наміснику” – митрополиту Павлу. Обидва, як на мене, стали головною причиною кризи, з якою зіткнулася чернеча громада Лаври. Обидва інститути управління цією громадою не мають сенсу ані канонічно, ані історично. На додаток до того, що їх походження моковсько-імперське.
Історично лавра, як вона сформувалася у центрах раннього чернецтва у Єгипті, Сирії та Палестині – це група досить розрізнених громад, які існували цілком автономно і одна від одної, і від єпископа того місця, де вони знаходилися. У якості “супервайзера”, що є буквальним значенням слова “єпископ”, ця група громад обирала собі “архімандрита”, який не був єпископом, але його аналогом для чернечих громад. Дві важливі риси архімандритського служіння: архімандрити обиралися громадами, а не призначалися єпископами, і їхня підзвітність єпископам місця, де знаходилася лавра, була досить умовною. У зв’язку з цим чернечій громаді КПЛ слід було б відмовитися від послуг тих представників “священноначалія”, які спровокували теперішню кризу, і обрати собі не “священноархімандрита”, а просто “архімандрита” у первісному значенні цього сану. Це має бути вибір виключно братії, пояснив Говорун.
Він також зазначив, що чернеча громада не те саме, що громада євхаристійна, і в одній лаврі можуть існувати різні євхаристичні громади.
“Ще один важливий момент: чернеча громада – не те саме, що громада євхаристійна. В афонських скитах, які за своїм устроєм найподібніші до історичних лавр, досі можна спостерігати подібне розрізнення: громади, що становлять скит, можуть мати свої літургії, і лише в неділю та на свята збираються в “кіріаконі”. В рамках однієї лаври також можуть співіснувати дві і більше євхаристичні громади, де ченці в принципі можуть поминати різних єпископів. Не забуваймо, що лавра історично – це не одна громада, а група громад. У випадку КПЛ це може означати, що в ній можуть співіснувати громади, які поминають митр. Онуфрія та митр. Єпіфанія. Ці громади можуть бути частинами однієї “лаври” у її історичному сенсі і перебувати під загальним “наглядом” обраного архімандрита. Таке моє рішення для “лаврської проблеми”. На мою думку, ця проблема є провіденційною та дає унікальну історичну нагоду повернути устрою чернечого життя початковий зміст та порядок”, йдеться в дописі Говоруна.
