Розвиток сучасних технологій, використання їх церквою, плюси та небезпеки штучного інтелекту, соціальні мережі, конспірологічні теорії та кінець світу – про це та багато іншого священник, настоятель храму Святої Софії – Премудрості Божої в Луцьку Віктор Пушко розповів в інтерв’ю 12 каналу, передають «Волинські новини».
Церква не стоїть осторонь технологічних процесів
«Церква – це насамперед люди. Безумовно, люди використовують усі сучасні технології, передусім у своєму побуті. Церква також використовує сучасні технології для зручності, блага самих людей, наприклад, це камери відеоспостереження, сигналізація, система озвучення у храмах. Церква не стоїть осторонь технологічних процесів. Ми використовуємо ті чи ті технології для комунікації, зв’язку, безпеки, кращого облаштування церковних споруд чи недільних шкіл, навчання, проповідей. У цьому немає нічого поганого, тому що головна мета церкви, священнослужителів і людей, які приходять у храм, – пізнати Слово Боже. Тут на допомогу приходять сучасні технології», – розповів Віктор Пушко.
Він наголосив, що церква намагається нести Слово Боже якомога ширшій аудиторії, тому використовує можливості сучасних технологій. Однак додав, що, наприклад, соціальні мережі мають і плюси, і мінуси: дозволяють краще налагоджувати комунікацію всередині спільноти, швидше поширювати інформацію, але можуть слугувати інструментом розпалювання ворожнечі.
«Церковні спільноти (храми, братства, монастирі, зібрання та інші) використовують соціальні мережі насамперед для того, щоб благовіствувати Євангеліє. Безумовно, є здорове бажання у священників популяризувати свою парафію, свій прихід, стати більш відомим, бо ми живемо в час, коли люди бачать свою реалізацію, зокрема, через соціальні мережі, публічний простір. Інше питання: як пастир проводить цю роботу», – звернув увагу настоятель.
Часто в соціальних мережах можна натрапити на невмотивовану агресію, дискримінацію, неправду чи домисли, тому в таких випадках соцмережі можуть бути небезпечними для людини. Священник наголосив, що завдання батьків – оберігати від цього своїх дітей. Водночас додав, що книга для всіх поколінь і на всі часи – це Біблія.
«Біблія говорить етичні речі. Апостол Павло казав: усе мені дозволено, та не все на користь. Ми можемо прив’язати ці слова до сьогоднішньої теми. Очевидно, дозволено використовувати будь-які технології, але маємо питання: для чого ми це робимо і як це на нас впливає. У певному сенсі ми є заручниками сучасних технологій… Ми відчуємо дискомфорт, якщо залишимо смартфон удома. Діти влаштовують істерику, якщо мама і тато обмежують час використання ґаджету», – сказав отець Віктор Пушко.
В історії людства частими є випадки, коли те, що можна було б і потрібно було б використовувати для блага, люди використовували на шкоду, і це не вина технологій, додав він.
«Головне – аби з розвитком технологій, людство не деградувало, не робило собі шкоду власними руками», – підкреслив душпастир.
Розвиток сучасних технологій наближає кінець світу?
Переконання про те, що технології наближують кінець світу, бо ідуть не від Бога, священник назвав маніпуляціями.
«Людям нав’язується думка, що розвиток сучасних технологій веде до наближення кінця світу. Напевно, подібні страхи були у всі часи, коли з’являлися нові досягнення технічного прогресу. Важливо розуміти, чи сучасні електронні системи, зокрема банківські розрахунки, обмін повідомленнями, мають передумови для кінця світу», – відзначив він.
Чиєюсь маріонеткою людина може стати і без вживленого чіпу, не володіючи телефоном чи не маючи ідентифікаційного коду.
«Нею можуть маніпулювати за допомогою психологічного впливу. На жаль, такі явища часто трапляються навіть у церковному середовищі. Люди через проповідь якого священника або прочитану літературу роблять висновки, що якийсь світовий уряд, якась глобальна спільнота за допомогою технологій хочуть конкретно нею маніпулювати. Найцікавіше, що на подібні виступи я натрапляв в основному саме в інтернеті. Тобто ті, хто виступає проти сучасних технологій, активно їх використовують для пропаганди власних ідей», – розповів Віктор Пушко.
За його словами, християнину варто бачити загрози не в банківських картках чи додатку «Дія», а в шахраях і лжепророках.
«Я хотів би застерегти від панічного страху, що сучасні технології – це передвісник кінця світу. Ми навіть не уявляємо, які технології ще чекають нас у майбутньому. Ми не уявляємо, якими технологіями користуватимуться наші діти й наші онуки, як 20-30 років тому наші батьки не уявляли, що будуть спілкуватися з нами за допомогою смартфонів. Фантастика стає реальністю. Однак як ми це осмислюємо, як ми це сприймаємо? Питання – не в технології, тому що це продукт людського розуму та людських рук. Питання – в тому, як ми використовуємо цю технологію.
Людство завжди жило в очікуванні кінця світу. Найбільший рівень очікування Другого пришестя серед християн був у першому – на початку другого століття після Воскресіння Христового. Однак ми досі достеменно не знаємо, коли буде кінець світу», – зазначив священник.
Боятися Бога – це не боятися жити
За словами отця Віктора Пушка, важливо, аби людина, яка відгороджується від зовнішнього світу, відмовляється від сучасних технологій, «в такій глибокій аскезі не зашкодила своєму спасінню». Досить часто люди покладають на себе тягарі, духовні подвиги, які насправді понести не можуть.
«Наслідки (і духовні, і психологічні) можуть бути трагічні. Часто, коли людина новонавернена, неофіт, вона може замикатися в собі, бачити навколо тільки небезпеки диявольські… Безумовно, завдання духівників, які мають таких парафіян, – не доводити людину до межі. Віруюча людина повинна мати страх Божий, але це не має бути фобія життя. Боятися Бога – це не боятися жити. Потрібно осмислено та розумно до всього ставитися, а не ховатися від усього, не бігти від життя. Життя – це найбільший дар, який Господь дарує людині. І жити потрібно з радістю у Христі», – звернув увагу душпастир.
Занапащати своє життя – це гріх для християнина, додав він.
За глобальними небезпеками ми не помічаємо реальної загрози
Людину вирізняє наявність душі, тому людський інтелект – це не тільки сукупність знань, умінь, а й досвід, пам’ять, почуття, емпатія, страх, емоції та інше, наголосив священник.
Однією із загроз, до яких може призвести поява штучного інтелекту, він назвав брак міжособистісного спілкування. Також насторожує те, якими алгоритмами буде керуватися штучний інтелект при оцінюванні того чи того продукту або явища.
«Чи виросте покоління, яке буде звертатися до штучного інтелекту не тільки по наукові напрацювання, а й по поради? І чи будемо ми застраховані, що цей штучний інтелект дасть етичні, психологічно добрі поради?..
Думаю, людина ніколи не відмовиться від розвитку технологій…
Зло саме себе не придумало. Все негативне, з чим бореться людство, ми витворили своїми руками. Наприклад, ми зараз говоримо про проблему екології. Навколишній світ сам собі ж не нашкодив. Зазвичай за якимись глобальними небезпеками ми не помічаємо того, що насправді загрожує нашому життю, нашій душі, нашому спасінню як людям віруючим і християнам», – зауважив настоятель.
