У книзі «Заборонити рашизм» досліджуються витоки формування російського месіанства та експансіонізму, які стали підґрунтям до творення імперської концепції «руского міра».
Вони набули гіпертрофованих рис та вилилися у пряму військову агресію проти України. Це перше науково-публіцистичне видання, у якому дається визначення рашизму як ідеології та суспільної практики сьогодення. У книзі також розповідається про формування української цивілізації та її конкуренцію з Московією (росією) за природні та інтелектуальні ресурси української нації.
У вівторок, 28 лютого, книгу «Заборонити рашизм» презентували у Київському університеті імені Бориса Грінченка. Автором ідеї створення колективної монографії та натхненником проєкту був філософ, професор, академік Віктор Огнев’юк, який пішов із життя 21 жовтня минулого року. Віктор Олександрович впродовж 15 років очолював університет Грінченка.
Саме з його визначення рашизму розпочалась презентація книги. Присутнім на заході ученим, викладачам, студентам, журналістам показали відео з Огнев’юком, записане після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, повідомляє «Вечірній Київ».
«Російська державна ідеологія — це різновид фашизму XXI століття. Черчилль говорив про це, що настане час, коли фашисти називатимуть себе антифашистами. Це робить сьогодні Путін — нащадок Гітлера», — казав Огнев’юк.
За його словами, ця війна — велика жертва, яку ми платимо ціною власних життів за звільнення від «руского міра» заради майбутнього єдиної України, про яку ми співали та мріяли.
«Це війна двох світів, двох протилежних філософій. Двох кардинально різних цивілізаційних векторів. Тому маємо всі підстави назвати нинішній героїчний і самовідданий спротив українців, отой бій „чоловіцтва зі звірством“ московської навали національно-визвольною війною українського народу проти рашистських окупантів».
У книзі зібрані статті 14 українських науковців. Серед них — кандидат історичних наук, міністр закордонних справ (2007–2009 рр.) Володимир Огризко, котрий виступив в ролі ведучого презентації.
«Історія рашизму — це суцільний нацизм від опричнини до знищення української інтелігенції, Голодомору та сьогоднішнього геноциду нашого народу. Рашизм — звірина дикість і варварство, якому немає меж. Російська навала на Україну не припиняється, оскільки вони розуміють, якщо не здолають нас, то не буде їхньої історії, культури, «третього Риму», «братніх народів» та всіє іншої історико-філософської маячні, на якій стоїть «рускій мір», — сказав Огризко.
«Спецоперація для вирішення „українського питання“ триває вже понад сто років. Щоразу Українці дають відсіч рашистам різних поколінь та зупиняють їхні спроби повзучого просування „русского мира“ Європою».
Чому ця неоімперська ідея так легко ввійшла у свідомість пересічного росіянина, розбирався один зі співавторів книги «Заборонити рашизм», кандидат історичних наук, заступник державного секретаря Кабміну Павло Полянський.
Він нагадав, що італійський фашизм, а згодом і німецький нацизм на початковій стадії світові лідери також не вважали загрозою, а чимало тодішніх інтелектуалів навіть захоплювались цими ідеями.
«У випадку з рашизмом маємо повторення загальноєвропейської, світової помилки, коли завчасно не розпізнали тоталітарну, руйнівну ідеологію на стадії її зародження й отримали жахливі наслідки. На жаль, не тільки Європа одразу не розпізнала, що таке рашизм, але й багато хто в Україні сприймав його як якусь забавку росіян», — сказав Полянський.
«Рашизм є еклектичним різновидом тоталітарної, фашистської за своєю суттю ідеології. В його підмурку — правовий нігілізм і культ брутальної сили. Йому також притаманний особливого штибу расизм, втілений в ідеології „русского мира“ і в концепції РПЦ про „богообраність“ російського етносу».
Своєю чергою інший співавтор книги, доктор історичних наук, професор Віталій Андрєєв зазначив, що в росії ще задовго до появи фашистів в Італії та нацистів у Німеччині виникали й доволі успішно діяли близькі за своєю природою до фашизму організації — «Союз російського народу», «Союз Михаїла Архангела» та інші різноманітні чорносотенні угрупування.
«Їхні програми базувалися на ідеях монархізму, російського націоналізму, православному радикалізмі та ксенофобії (зокрема антисемітизмі). Отже, можна стверджувати, що не лише Італія та Німеччина породила фашизм як державну ідеологію та політику, але й Російська імперія так само може вважатися батьківщиною антилюдських ідей і втілених державних режимів, близьких до класичного фашизму», — сказав Андрєєв.
«Основними причинами, що спонукали більшовиків жадати влади в Україні, стали геополітичне розташування, українські політичні партії, закорінені в місцевий ґрунт… Нарешті український хліб (в широкому розумінні — продовольство) та вугілля, тобто боротьба за життєво необхідні ресурси».
А докторка історичних наук, професорка Валентина Піскун розбиралася в книзі з причинами поразки Української революції (1917- 1923 рр.). За словами Піскун, єдність нації формується внаслідок спільного світогляду, якого не було в українців на початку XX століття. Тому розуміння здобутків революції та усвідомлення причин її програшу має стати важливим уроком, щоб іще сильніше чинити опір окупантам і виборювати перемогу нашої держави.
