26% опитаних українців заявили, що від початку великої війни стали більш релігійними та віруючими людьми, а 65% пояснили, що жодних змін у їхньому ставленні до релігії й віри не сталося. Директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко в етері “Суспільне. Спротив” розповів про те, яким методом проводили опитування “Війна і Церква. Церковно-релігійна ситуація в Україні-2022”.
Докторка філософських наук, доцентка Національної академія наук України, релігієзнавиця Віта Титаренко пояснила, про що свідчить приріст людей, які почали більше звертатись до релігії та як було з вірою під час Другої світової війни.
Соцопитування проводила соціологічна служба Центру Разумкова у листопаді 2022 року методом face-to-face, повідомив Андрій Биченко. Опитали 2 018 респондентів від 18 років і старше у регіонах, підконтрольних Україні і де зараз не відбуваються активні бойові дії.
“Більшість українців — 59% — вважають, що церква відіграє позитивну роль, а близько чверті вважають, що вона не відіграє помітної ролі і лише 3,3% вважають, що церква відіграє негативну роль в нинішній ситуації”, — коментує Андрій Биченко.
Він уточнив, що якщо йдеться про приналежність до тієї чи іншої конфесії, то найбільше вірних має Православна церква України. Щодо завдань релігійних об’єднань під час війни, то більш ніж половина опитаних вважають, що церква повинна надавати психологічну допомогу:
“54% так вважають. Також допомагати Збройним Силам України — 45,5% так вважають. Також — допомогою у вирішенні соціальних і матеріальних проблем повинна займатися церква, так вважають 39,5% опитаних. Приблизно чверть опитаних вважають, що церква повинна долучатися до залучення міжнародної уваги та допомоги Україні і для допомоги внутрішньо переміщеним особам”.
За словами Андрія Биченка, роль церкви у нинішній ситуації в Україні відповідає очікуванням людей як віруючих, так і суспільства в цілому. Хоча не можна сказати, що всі оцінюють діяльність церкви позитивно і знають про позитивну її діяльність.
“Церкву і взагалі релігійні погляди громадян України ми вивчаємо давно, але от безпосередньо таких питань не було. Єдине, що порівняно з попередніми роками дещо зросла зросло число громадян, які відносять себе до віруючих”, — зазначив директор соцслужби.
Війна загострила тенденції, які були присутні, зокрема — рівень релігійності, ця тенденція прослідковувалась і в опитуваннях попередніх років, пояснює докторка філософських наук, релігієзнавиця Віта Титаренко:
“Коли в періоди соціальних загострень рівень релігійності суспільства підвищувався і от, зокрема, якщо ми згадаємо 2014 рік і опитування Центру Разумкова того року, то рівень релігійності суспільства сягав 76%. Так, потім був трохи спад, 2021 рік — 68%. І ми бачимо, що у період війни агресії Росії проти України знову йде підйом і рівень релігійності сягає 74%. Тобто для людей є типовим звертатися до Бога, звертатися до віри в період загострень, криз, нестабільних ситуацій”.
Віта Титаренко прокоментувала ситуацію з релігійністю під час Другої світової війни.
“Ми пам’ятаємо, що, власне кажучи, російська православна церква була створена Сталіним у 1943-у році. І знову ж таки, якщо кидати паралелі, то ми пам’ятаємо, що німецькі складати ходили із ременями, на яких було написано “З нами Бог”. Тобто, знову ж таки, наскільки рівень отакої декларованої релігійності і внутрішньої віри співпадав в ті часи, зараз складно сказати. Я думаю, що паралелі із тим часом на сьогодні дуже відносні”,— зауважила релігієзнавиця.
Віта Титаренко акцентувала, що один з показників під час опитування центру Разумкова її надихнув. Зокрема, збільшення респондентів, які вважають, що церква має бути національно орієнтованою.
“Тобто приходить усвідомлення оцієї необхідності. Бо, скажімо, у 2000-у році 53% були проти того, щоби церква була національно орієнтованою. У цьому році ми бачимо, що число тих, хто проти, зменшилося до 32,5 %, натомість майже 50% вважають, що церква має бути національно орієнтованою”, — прокоментувала вона.
Важливим моментом в опитування релігієзнавиця відзначила також великий відсоток тих, хто ідентифікує себе громадянами України.
“Не по спільності своєї віри — це десь 4% шукають такої спільності, а як громадяни України 73,5%. Здається, що ми всі рухаємося в тому напрямку, що наша нація стає все більш монолітною, викристалізовується у цих складних умовах. Хочу звернути увагу, що в цих опитуваннях були вперше застосовані фокус-групи із відкритими питаннями і дуже такі дражливі питання щодо статусу УПЦ, її позиції, ми бачимо в розкритих питаннях”, — зазначила Віта Титаренко.
Натомість, каже, що в опитуваннях Центру Разумкова не було порівнянь різних авторитетів, рейтингу, умовно кажучи, очільників найбільших церков України, що було у попередніх дослідженнях. Вона припустила, що це зробили задля уникнення маніпуляцій:
“Так само і відсутня конфесійна специфіка, тобто немає приналежності конфесійної, воно так опосередковано десь вказується. Єдине, що більша кількість вірян належать до ПЦУ. Натомість КМІС, який у липні проводив свої соцдослідження, говорив про те, що до ПЦУ себе відносять десь 54%, просто православними називають 14% і до Української православної церкви, що в єдності з Московським патріархатом ще де-факто знаходиться — 4%”.
Важливим, на думку релігієзнавці, є також готовність вірян та членів церков до змін після війни.
