У Білорусі не припиняються переслідування священників. Якщо два роки тому міліція і КДБ в Білорусі репресували людей, які протестували після фальсифікації президентських виборів у серпні 2020 року, то зараз затримання, штрафи і ув’язнення загрожують усім, хто виступає проти війни в Україні та союзу режиму Лукашенка з російським агресором.
За даними ініціативи Christian Vision, яка здійснює постійний моніторинг переслідувань християн у Білорусі, минулого року від репресій постраждали щонайменше 24 священнослужителі різних Церков: вісім римсько-католицьких, три греко-католицьких, шість православних і сім протестантських. Однак, ймовірно, ця кількість є більшою, передає Католицький оглядач.
Найпоширенішою причиною затримання міліцією було те, що священники висловлювали солідарність з Україною після початку повномасштабної війни. Їх викликали на допити за пости в соціальних мережах, розміщення, наприклад, українського прапора на своїй сторінці у ФБ (римсько-католицький священник Александр Баран), «лайки» на сайтах, які режим вважає екстремістськими. Греко-католицького священника Васілія Ягорова оштрафували за наклейку на автомобілі з написом «Україно, прости», православних священників: Владислава Богомольнікова – за збір коштів для українських біженців, Міхаіла Маруго – за зустріч їх із квітами на Мінському вокзалі.
Священник католицької церкви отець Анджей Бульчак, який працює в місті Постави на північному заході Білорусі, підготував відеоролик з молоддю після початку війни, в якому білоруська дівчинка виступає проти війни, пишучи листа до своїх однолітків. У ньому вона зазначає: «Ми не хочемо війни, ми молимося за Україну, збираємо гроші для дітей, які там постраждали. Я хочу, щоб цей лист був криком мого серця: «Ні війні!». За розміщення цього відео в соціальних мережах о. Бульчака викликали в міліцію і оштрафували. Після 14 років служіння він був змушений покинути Білорусь і зараз служить у Гданську.
У Білорусі особа може бути затримана під тимчасовим арештом на 72 години. З деякими священниками під час арешту поводяться досить жорстоко, як зі злочинцями: після перевезення до в’язниці їх ставлять спиною до стіни, з піднятими вгору руками, під гавкіт собак, і образливо принижують. Отець Александр Баран, який просидів у в’язниці загалом більше місяця, згадував, що умови в камері були як у середньовіччі: «Я зрозумів, що пережили священники під час сталінських репресій у 1930-х роках, які опинилися за ґратами».
Крім того, міліція та КДБ чинять тиск на єпископів, викликаючи їх на бесіди щодо «непокірних» священників, які критикують дії режиму та порушення прав людини.
