Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, 41% українців розмовляють тільки українською. Водночас 95% респондентів свою ідентичність пов’язують з українською національністю.
Про це повідомляє bbc.com
КМІС провів дослідження у грудні 2022 року. Всього взяло участь 2005 респондентів, які в цей час мешкали на території підконтрольній Україні.
Результати продемонстрували різке зростання використання української мови в усіх сферах повсякденного життя.
Так 41% респондентів спілкуються тільки українською; 17% розмовляють українською «у більшості ситуацій»; 6% говорять тільки російською; 9% − переважно російською; 24% вживають обидві мови.
Водночас на сході спостерігається тенденція до збільшення використання української мови. Хоча на півдні україномовних людей (29%) більше, ніж російськомовних (27%).
50% опитаних спілкують вдома з родиною тільки українською; 12% – переважно українською; 19% – обома мовами порівну; 16% – тільки або переважно російською; 2% – іншими мовами.
На роботі використовують українську 50% опитаних, а російську – 4%; переважно українською говорять 18%, а переважно російською – 7%; використовують обидві мови 19%.
26% опитаних в інтернеті користуються тільки українською та переважно нею; 2% – тільки російською, а 4% – переважно російською; 38% використовують обидві мови; 10% користуються «іншою» мовою – англійською.
Важливість української та російської мов
58% респондентів вважають російську мову неважливою; з тих, хто вважає російську мову важливою, указали на її ролі: «мови, яку в Україні майже всі розуміють» та «мови більшості людей у східних областях України»; українську мову вважав неважливою 1% опитаних; а ті, хто вважає українську важливою, називають її роль як державної мови (76%), «основи незалежності України» (32%) та «мови, яка об’єднує українське суспільство» (23%);
Мовна ситуація в Україні в перспективі
80% респондентів висловилися за переважну україномовність; 15% – за двомовність. більшість мешканців сходу та заходу (66%) та ті, хто говорить російською мовою (57%) підтримують перевагу української в усіх сферах.
За варіант «сприяти поширенню української мови в усіх сферах життя» висловились 66%; «вирішити питання щодо статусу російської мови» назвали пріоритетним 6%; 17% вибрали захист прав національних меншин.
Використання мов у держустановах і приватній сфері
82% опитаних вважають, що в державних установах працівники мають спілкуватися із відвідувачами українською мовою; визнають право на вибір відвідувача 11% респондентів; 4% вважають, що вибирати мову мають працівники установ.
63% респондентів вважають, що у приватних установах працівники зобов’язані відповідати українською мовою тим відвідувачам, які нею до них звертаються;
25% думають інакше – працівники можуть відповідати, як їм зручніше.
Ідентичність
Себе пов’язують з українською національністю 95% респондентів, з російською – менш як 2%, з українською й російською – 1%, з якоюсь іншою – 2%;
89% опитаних себе назвали «тільки українцями», 0,6% – «тільки росіянами»; а решта вибрали змішані з різним співвідношенням компонентів (здебільшого з перевагою українського).
Критерії визначеності національності
Поміж критеріїв були наступні: спадковий (за національністю батьків або одного з батьків), громадянський («за країною, в якій живу»), мовний («за мовою, якою розмовляю») та атитюдний («за моїм ставленням до цієї національності»).
48% респондентів обрали спадковий критерій; 36% – громадянський; 3% – мовний; 7% атитюдний.
