Захисниця Азовсталі, парамедикиня Катерина Поліщук з позивним “Пташка” продекламувала вірш, який написала, перебуваючи у російському полоні.
Відповідне відео парамедикиня оприлюднила в Іnstagram.
За словами самої Катерини, вірш-молитву вона написала у тюремних стінах після того, як пережила пекло.
“Я вивчила його (вірш. – Ред.) та молилась ним щоранку та щоночі всі чотири місяці, зі сльозами й скаженим стукотом запаленого серця. Виділіть хвилину сорок на його перегляд. Цей вірш всього мого життя, бо багато написат могла і кожне слово – я”, – написала Поліщук.
У вірші Катерини є такі рядки:
І праведна борня розів’ється спокутою
І предків, і братів ми гибель помстимо.
На зволеній землі врага крові отрутою
Його ж гнилі сліди навіки зітремо.
Зійде вогонь богів, гриміннями гармати
Розсипле зорі іскр одвічний побратим.
Безсмертним нестрашні іржаві автомати
Мерзоти, що за мить спотвориться у дим.
Запалені серця, палкі і спраглі сплати
Зіллються в унісон громами канонад.
І ненька стрепенеться зневоленая спати,
Заграє в боротьбі з Донбасу до Карпат.
***
Невільним буде той, плекав, хто рабство в серці,
Здобуде волю муж хоробрий у борні.
Співай гучніше, брате, у кривавім герці,
Здобудемо державу, згартовану в огні.
