Добігає кінця 2022 рік, і вже зовсім скоро відкриється завіса перед черговим новоліттям. Яким буде рік прийдешній для кожного з нас? Якими ми входимо до нього? І що нас очікує за тим порогом нового року?
Про це наголошує предстоятель Православної Церкви України митрополит Епіфаній у своєму зверненні напередодні Нового року.
За цей рік ми дуже змінилися завдяки Промислу Божому, який всякому добру допомагає, а зло зупиняє та обертає до добрих наслідків. Наш народ проходить найважчі випробування війною. Ми не бажали цієї війни, нам підступно і жорстоко нав’язав її ворог, який вдерся на нашу землю, проливаючи кров, сіючи смерть і насилля. Але ми не зламалися і не здалися, як на те сподівався агресор. Ми – вистояли, а тому вже морально перемогли.
За цей рік український народ краще навчився відділяти головне від другорядного, істинне від хибного, правду від брехні. Так, всі ми суттєво подорослішали – психологічно, духовно, ментально. Навіть малі діти на рівні з дорослими допомагають нам наблизити перемогу, віддаючи власні заощадження чи збираючи гроші для ЗСУ.
За цей рік ми стали єдиними: одностайними щодо нашого руху подалі від Москви, щодо рідної мови, Церкви, історії, традицій. Ми ще більше полюбили своє, рідне – бо під загрозою втрати ми зрозуміли, наскільки цінним воно є для нас. І ми всі разом стали на його захист – усією нашою великою українською, такою різною, але – родиною.
За цей рік ми чітко побачили, хто є нам справжнім другом, а хто був вовком в овечій шкурі. Зрозуміли навіть ті, хто не бачив цього за 8 років війни і три століття поневолення, що наш самозваний «брат» гірший за відкритого ворога, бо гострив ножа на наше горло під слова про «братерство» та «дружбу народів». І коли нам розповідали про небезпеку «за горами», то виявилося, що справжній великий ворог був у нас «за плечима».
Цей рік став для нашого народу роком прозріння, розуміння, кардинальних змін. Будь-які зміни болючі. Нинішні для українців стали вкрай страждальними, але вони необхідні. Мати приводить нове життя у цей світ з болем, але так швидко про нього забуває, бо перед нею – дитя, її нове життя, її надії і майбутнє…
Подібно і ми – стоїмо нині на порозі не лише нового календарного року. Ми – на порозі нової віхи в історії буття нашого народу, ми прагнемо майбутнього. І, як ніколи, ми єдині у своєму бажанні: ПЕРЕМОГИ І МИРУ! Вірю: це бажання неодмінно справдиться, бо ми – на боці світла і правди, з нами Бог. Нам, українцям, освічує шлях любов, а їх, ворогів, засліплює ненависть. Тож перемога буде за нами – тими, хто ясно бачить свій шлях, любить і воює на стороні добра.
З Божою допомогою, впевнено увійдемо в новий рік переможцями! Закликаю на весь український народ Господнє благословення.
