Цими днями виповнилося чотири роки від часу, коли у Святій Софії відбувся Об’єднавчий Собор, рішеннями якого було подолано зовнішню штучну ізоляцію українського православ’я та його внутрішні поділи. Тоді було утворено єдину помісну Православну Церкву України, як канонічно визнану Церкву-сестру в родині світового православ’я, нагадує Предстоятель ПЦУ.
“З цієї нагоди ми підносимо Богу подячні молитви, визнаючи, найперше, що собор цей був справді виявом дії Духа Святого і благословенням для нашого побожного українського народу.
Чотири роки, що минули від тієї доленосної історичної події, лише підтверджують вірність обраного Українською Церквою шляху. Отримавши благословення від Бога на своє автокефальне, самостійне буття, Православна Церква України отримала також через Патріарший і Синодальний Томос благословення Церкви-Матері, Вселенського Патріархату. Завдяки цьому правдива Помісна Церква українського народу змогла у короткий строк утвердити свою єдність та ідентичність, розбудувати структуру, здобути підтримку від українського суспільства та на міжнародному рівні. Все це, у свою чергу, підготувало нас до служіння у часи важких випробувань, принесених пандемією та повномасштабною російською агресією.
Попри всі виклики, які постали перед Православною Церквою України, як зовнішні, так і внутрішні, попри намагання зруйнувати досягнення Об’єднавчого Собору, знецінити їх, попри те, що частина православних досі ще перебуває під зачаруванням московськими міфами і занадто довго вірила їм, боячись власного протверезіння та свободи, ми рухаємося вперед, зростаємо і зміцнюємося. Ми були, є і будемо Церквою, відкритою для всіх. Для всіх, хто хоче у згоді з Божим словом, на основі Священного Передання, у відповідності до канонічної православної традиції розбудовувати Помісну Церкву для служіння Богу і українському народу.
Згадуючи пройдений нами за ці чотири роки шлях ми твердо можемо засвідчити, що плоди Об’єднавчого Собору у Святій Софії були справді прийняті більшістю православних вірних та більшістю українського народу. Це і є та рецепція, те сприйняття, які, за православною традицією є засвідченням істинності соборних рішень. Адже і в минулому, і у зовсім недавній історії, ми можемо побачити, як проводилися різні зібрання, які брали собі назву «собор», але повнота Церкви відкидала їх, як неправдиві. А Об’єднавчий Собор не лише формально говорив від імені Помісної Церкви України, але і справді є сприйнятий та утверджений нею.
І саме тому, що діяння Собору були натхнені Духом Святим та угодні повноті церковній, вони приносять все нові й нові добрі плоди. З кожним роком примножується число тих, хто сприймає цей Собор, збільшується число громад і вірних, які долучаються до родини Православної Церкви України, зростає розуміння важливості діянь Собору з боку суспільства та держави.
Відтак підносячи подячні молитви за те, що Господь благословив нам досягти до часу теперішнього, дякуючи всім, хто зробив можливим проведення Собору і його успіх, ми також підносимо прохання про майбутнє нашої Помісної Церкви. Ми просимо у Господа допомоги знайти шляхи утвердження повноти церковної єдності. Ми просимо, щоби Спаситель пом’якшив серця запеклих, щоби погасив ворожнечу, щоби допоміг викривати і поборювати всяку оману та неправду, які стоять на перешкоді церковного єднання та братнього спілкування православних.
З нагоди четвертої річниці Об’єднавчого Собору, одним з діянь якого було обрання Предстоятеля Церкви, я також особисто дякую всім вам за підтримку, за молитву, за допомогу. Без цього хрест, який був покладений волею Божою та обранням Собору на мої плечі, був би занадто важким. Але завдяки вашій підтримці, підтримці повноти Церкви, цей тягар полегшується.
Бажаю всім нам, дорогі брати і сестри, щоби наступний рік нашого церковного життя також приніс багато добрих плодів на благо нашої Помісної Церкви і на добро для України. Нехай Бог благословить успіхом нашу працю. Слава Ісусу Христу!* – йдеться в слові митрополита Епіфанія.
