Якщо в Україні законодавчо заборонити діяльність УПЦ (що в єдності з МП), то може спрацювати, але є небезпека, що ієрархи цієї церкви завалять суди позовами з оскарженнями такого закону – і їх розгляд може розтягнуться на багато місяців або навіть на багато років.
Про це в інтерв’ю Главреду розповів релігієзнавець і громадський діяч Ігор Козловський.
“Розумієте, вони працюють не тільки в правовому полі України, але і в канонічному просторі Православної Церкви. Є канони, які чітко описують, яка церква є або повністю, або відносно незалежною — автокефальна, Автономна або екзархат. УПЦ (МП) не є ні автономною, ні автокефальною, ні екзархатом. ПЦУ – це канонічна автокефальна церква, вона є в диптиху (переліку православних автокефальних церков – Главред). УПЦ (МП) розглядається світовим православ’ям як складова частина Московського патріархату. Тобто вони не вирішили канонічні питання до кінця і не сказали, що розривають зв’язки. Але ми бачимо, що в їх статуті сказано, що вони існують згідно з грамотою, яку видав Московський патріарх в 1990 році. А там записано, що вони є фактично частиною Московського патріархату і поєднуються зі світовим православ’ям через Московський патріархат”, −сказав він.
За словами Козловського, єдиний вихід, який залишився у ієрархів УПЦ (МП) – тягнути час за допомогою судових тяжб.
“Цей канонічний зв’язок є – це реальність. Як їм це вирішити? Вони не можуть оголосити свою автокефалію, тому що, якщо вони її оголошують, Вселенський Патріарх та інші церкви можуть сказати (і вони про це вже говорять), що вже є канонічна автокефальна церква України, ПЦУ, в яку ми вам пропонували приєднатися ще в 2018 році, але ви цього не зробили. Це для них є викликом, який треба переосмислювати, вирішувати. Тому вони з цим будуть тягнути, доводити до судових слухань. Так само, як це було з законом про перейменування релігійних організацій, які мають свій центр в країні-агресорі, прийнятий ще в 2018 році і виявився “сплячим” законом, тому що через оскарження в судових інстанціях він призупинився. Хоча насправді, використовуючи цей закон, вже можна було починати цю роботу з переосмислення позицій, але цього не сталося. Поточний закон про заборону діяльності УПЦ МП може спрацювати, але є небезпека в тому, що він може бути оскаржений в суді, через що почнеться система багатомісячних або навіть багаторічних слухань. І ми будемо бачити, що церква буде продовжувати діяти, тому що питання ще не вирішене”, − підсумував він.
