У релігійних громадах Кіровоградської області обговорюють перехід на новоюліанський календар. На 2 грудня рішення про повний перехід ухвалили в одній зі 115 парафій Православної Церкви України в регіоні.
За новоюліанським календарем, усі церковні свята, крім великодніх, зміщуються на 13 днів раніше, і співпадатимуть, таким чином, з астрономічним календарем, пояснив єпископ Кропивницький і Голованівський Православної Церкви України Марк, передає “Суспільне”.
З його слів, якщо не перейти на новоюліанський календар нині, в майбутньому різниця днів збільшуватиметься: “Кожні сто років різниця між календарями становить один день. Треба визнати, що у нас є багато стереотипів, пов’язаних з цим питанням. У багатьох людей перехід на новий стиль асоціюється з католицизмом. Ми маємо людям пояснити, що десять з 15 помісних церков вже живуть за новим календарем. Тобто, це не є католицьке Різдво, і не є католицький календар. Це є перехід на астрономічний календар”.
Різдво 2022 року святкуватимуть 25 грудня – за новоюліанським календарем, а не 7 січня. Так 18 жовтня вирішив Священний Синод Православної церкви України. Зробили це в якості експерименту, щоб вивчити думку релігійних громад, сказав єпископ Марк: “На жаль, люди не знають і не пам’ятають справжніх дат свят. А вже знають дати за новим стилем. Тому ми кажемо, що Різдво 7-го січня, забуваючи, що Різдво у нас 25 грудня. Просто наше 25 грудня припадає на 7 січня. Я є прихильником переходу на новоюліанський стиль, щоб церковний і світський календарі співпадали”.
На об’єктивність експерименту вплине те, що 25 грудня 2022 року – це неділя, традиційний день для богослужіння, вважає єпископ Марк: “Віряни наші прийдуть на богослужіння, не зважаючи на те, чи різдвяна це буде служба, чи неріздвяна”.
Кандидат соціологічних наук Едуард Клюєнко вважає, що в умовах війни перехід на новоюліанський календар сприйматиметься у суспільстві як відмежування від російської церкви: “Є таке поняття в соціології – рутинізація. Люди звикають до чогось, і їм здається, що завжди так було. Але за тих умов, в яких ми зараз існуємо, в українського суспільства, причому і у російськомовному його сегменті, є бажання в усьому відгородитися від агресора”.
