П’ятниця, 22 Листопада, 2024
Бiльше

    На Чернігівщині батько п’ятьох дітей пішов добровольцем-капеланом у бойовий підрозділ, який воює під Бахмутом

    У Михайла Зорівчака п’ятеро дітей, він священник у Холмах. 54-річний чоловік у серпні пішов добровольцем-капеланом у бойовий підрозділ, який воює під Бахмутом.

    “В найкритичнішій точці ми зараз стоїмо. Формувався ж батальйон у Понорниці. Ми стояли на позиціях, захищали ці кордони, але там нема чого робити, і нас забрали тоді на Бахмут”, – розповів Михайло Зорівчак.

    Священник додому на Прилуччину супроводжував тіла двох загиблих бійців. Одного з них знайшов сам. Зараз поспішає повернутися назад до своїх хлопців.

    Михайло Зорівчак за Радянського Союзу служив в армії, є військовий білет. Тепер до війська його брати не хотіли.

    “Я ж хотів давно іти в армію, але оскільки в мене п’ятеро дітей, то ніяка армія мені не світила. І я просто добровольцем тупо пішов в батальйон, який поблизу нас там був, приїхав до замполіта і сказав – “браття мої, я хочу разом з вами”. Поговорили, і вони кажуть: “Все, ти наш!”.

    До цього він був священником Свято-Михайлівської парафії у Холмах на Чернігівщині. Саме за його ініціативи почали відбудовувати храм в селищі, розповідає Холминський селищний голова Василь Чеботар:

    “Він служить у нас давно. Хороший, хазяйновитий батюшка. Самостійний. Хороша людина”.

    Священник підтримав своїх прихожан, коли вони захотіли перейти в Українську Православну Церкву. На початку вересня завершили перехід офіційно.

    Зараз, вважає Михайло Зорівчак, він більше потрібен на фронті.

    “Військові капелани необхідні. Тільки треба, щоб військовий капелан був такий м’який, добрий. Щоб з нього виходила любов до тих своїх пасовників. Я на кожного дивлюся, як на своїх братиків. Ну от в нас у батальйоні є навіть сирійці, і от вони ходять і по-своєму так: “Батюшка, благословіть!”. Що я можу йому зробити, і благословляю”.

    Він вважає, що боротьба українців зараз – це подвиг.

    “Спаситель що сказав? Немає більшого подвигу, ніж душу свою віддати за друзів своїх, крапка. Це в Євангелії сказано. Ми з богом. Ми на своїй Вітчизні, ми захищаємо своїх діточок. За нами правда, а де правда, там і Бог. Звичайно, переможемо. Тяжко, важко, але переможемо”.

    Найсвіжіше

    Популярне