Заяви кремлівської верхівки про намір здійснити «десатанізацію» України в багатьох викликали щирий подив і сумніви в їхній адекватності. Стало цілком очевидно, що ідеологи рф зайшли в глухий кут, придумуючи черговий «легітимний» привід для війни проти України.
Та чи є цей пропагандистський фокус лише недолугою ідеологічно-інформаційною бульбашкою? Про релігійну складову путінського режиму, про справжні функції російської церкви у структурі поточного режиму в рф та «хрестовий похід» російської православної церкви (рпц) на Захід АрміяInform розмовляла зі знаним українським релігієзнавцем, завідувачем відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, доктором філософських наук, професором Олександром Саганом.
— Олександре Назаровичу, як би ви визначили функцію, яку виконує російська православна церква у структурі поточного московського режиму?
— На цьому історичному етапі російська православна церква (рпц) є насамперед важливою частиною пропагандистської машини кремля. Відповідно, українська православна церква московського патріархату (упц мп), як складова рпц, також працює в цій агресивній системі, зокрема як канал ідеологічного впливу й навіть виховання/перевиховання громадян України в інтересах країни-агресора. І тут мова не лише про парафіян цієї церкви. Йдеться про нав’язування всьому нашому суспільству через упц мп та її навколоцерковні організації (братства, сестринства, місії тощо) ідеологічних конструктів роспропаганди, наприклад — «Триєдиної Русі», «Слов’янської єдності», згідно з якими Україна:
— по-перше, не є самостійною державою, а лише частиною якоїсь «єдиної Русі» (під якою розуміється саме росія);
— по-друге, може бути нібито самостійною державою, але свого розквіту досягне лише у єдності (союзі) з росією.
— Нещодавно ряд політичних і релігійних лідерів росії проголосили про зміни цілей війни, розв’язаної проти України, йдеться про так звану десатанізацію. Такі заяви в наш час мають смішний і абсурдний вигляд, але ж не просто так їх зроблено. Навіщо росіяни їх виголосили?
— Найбільш очевидна її мета — вмотивувати росіян для активнішої участі у «спеціальній воєнній операції». На тлі невдач росармії у війні проти ЗСУ й очевидної відсутності в населення рф мотивації помирати в Україні за невідомо що влада рф ввела в інформаційний простір термін «десатанізація».
(Для редактора: ставимо на плашку: На тлі невдач росармії у війні проти ЗСУ й очевидної відсутності в населення рф мотивації помирати в Україні за невідомо що влада рф ввела в інформаційний простір термін «десатанізація».
Справді, зміна риторики росіян щодо мети війни в Україні з «денацифікації» на «десатанізацію» тільки на перший погляд є безглуздим вчинком. Насправді це свідчить про те, що владоможці рф шукають нові смисли, які надали б чіткої логіки й привабливості цій війні в очах населення. І фундамент під цю логіку певним чином намаг
— Олександре Назаровичу, як би ви визначили функцію, яку виконує російська православна церква у структурі поточного московського режиму?
— На цьому історичному етапі російська православна церква (рпц) є насамперед важливою частиною пропагандистської машини кремля. Відповідно, українська православна церква московського патріархату (упц мп), як складова рпц, також працює в цій агресивній системі, зокрема як канал ідеологічного впливу й навіть виховання/перевиховання громадян України в інтересах країни-агресора. І тут мова не лише про парафіян цієї церкви. Йдеться про нав’язування всьому нашому суспільству через упц мп та її навколоцерковні організації (братства, сестринства, місії тощо) ідеологічних конструктів роспропаганди, наприклад — «Триєдиної Русі», «Слов’янської єдності», згідно з якими Україна:
— по-перше, не є самостійною державою, а лише частиною якоїсь «єдиної Русі» (під якою розуміється саме росія);
— по-друге, може бути нібито самостійною державою, але свого розквіту досягне лише у єдності (союзі) з росією.
— Нещодавно ряд політичних і релігійних лідерів росії проголосили про зміни цілей війни, розв’язаної проти України, йдеться про так звану десатанізацію. Такі заяви в наш час мають смішний і абсурдний вигляд, але ж не просто так їх зроблено. Навіщо росіяни їх виголосили?
— Найбільш очевидна її мета — вмотивувати росіян для активнішої участі у «спеціальній воєнній операції». На тлі невдач росармії у війні проти ЗСУ й очевидної відсутності в населення рф мотивації помирати в Україні за невідомо що влада рф ввела в інформаційний простір термін «десатанізація».
(Для редактора: ставимо на плашку: На тлі невдач росармії у війні проти ЗСУ й очевидної відсутності в населення рф мотивації помирати в Україні за невідомо що влада рф ввела в інформаційний простір термін «десатанізація».
Справді, зміна риторики росіян щодо мети війни в Україні з «денацифікації» на «десатанізацію» тільки на перший погляд є безглуздим вчинком. Насправді це свідчить про те, що владоможці рф шукають нові смисли, які надали б чіткої логіки й привабливості цій війні в очах населення. І фундамент під цю логіку певним чином намагається підвести давній проєкт соратника путіна — дугіна, який паралельно з доктриною «русского міра» кірілла почав розробляти власний проєкт із назвою «Катехон». Згідно з цим проєктом нинішня росія подається як «останній оплот світу від диявола і його матеріальних діянь на Землі» (тут головний наратив — «росія рятує світ від бездуховності й сатанинського розгулу Заходу»).
ається підвести давній проєкт соратника путіна — дугіна, який паралельно з доктриною «русского міра» кірілла почав розробляти власний проєкт із назвою «Катехон». Згідно з цим проєктом нинішня росія подається як «останній оплот світу від диявола і його матеріальних діянь на Землі» (тут головний наратив — «росія рятує світ від бездуховності й сатанинського розгулу Заходу»).
Таким чином, у нинішніх російських реаліях церква стає «духовною службою безпеки», яка здійснює свою місію на «дипломатії мощів святих», ікон, будівництві церков і монастирів. Фактично відбувається злиття державних і церковних інституцій. Патріархія стає «міністерством пропаганди релігійних цілей» з активним використанням «релігійної дипломатії».
Власне, цим самим кірілл і путін фактично відродили політику російської імперії ХІХ ст., коли царі активно будували православні храми в багатьох європейських країнах (Італія, Німеччина, Франція тощо).
Ось декілька прикладів. У 2017 році в Парижі коштом рф побудовано «російський православний духовний центр» вартістю € 170 млн, який охоплює початкову школу, виставковий центр, великий собор Св. Трійці заввишки 37 метрів. Також росія фінансувала реставрацію Собору св. Миколи Чудотворця в Ніцці. Це найбільший і найважливіший собор російської православної церкви за межами «батьківщини». Реставрація вартувала бюджету рф понад € 15 млн.
Також близько $ 1 млрд рф витратила на різноманітні проєкти на Афоні. У 2016 році росіяни «святкували» там «1000-ліття перебування росії на Афоні». У Румунії вони частково фінансували Кафедральний собор у Бухаресті. У сербській столиці лише мозаїка, призначена для храму Св. Сави у Белграді, обійшлася «газпрому» у 4 млн євро. Приклади можна продовжувати. росія — чи не єдина держава, яка займається сьогодні фінансуванням православних церков у Європі.
— Перефразовуючи відомий вислів путіна про кордони рф, можна сказати, що «росія закінчується там, де закінчується російська церква». Тобто в планах кремля влаштувати такий собі «хрестовий похід» — у слід за церквою просувати вплив і агресію далі на Захід?
— Так, нині це можна помітити в публічній риториці очільників рф, які вже не приховують бажання тим чи іншим способом підкорити Європу. Свою антизахідну експансіоністську політику там пояснюють, наголошу, саме цим уже усталеним наративом — «росія покликана повернути Захід у лоно християнства». Тобто йдеться вже не тільки й не стільки про Україну та про країни колишнього срср, як про те, щоб перетворити всю Західну Європу на «територію християнської місії російської церкви». Процитую одного з російських митрополитів: «ми повинні побудувати тисячу православних церков у Західній Європі. Так, саме тисячу. У кожному місті, що налічує 100 тисяч жителів, повинна бути православна церква».
І це не просто лише про теоретичні розмови й мрії російського режиму, це вже про факти й практичні дії. Так, у 2003-2007 роках був здійснений один із найбільш коштовних для росії проєктів — об’єднання московської патріархії із російською православною церквою закордонною. Таким способом російські спецслужби отримали в оперативне користування десятки монастирів та іншої нерухомості в усьому світі.
— Тобто ми вже можемо говорити, що рпц є повноцінним елементом путінської «спеціальної воєнної операції» принаймні на ідеологічно-інформаційному полі бою?
— Про те, що рпц є складовою державної влади в рф та дієвим інструментом із відродження імперської ідеології, можна було впевнено говорити як про факт ще наприкінці 90-х років минулого сторіччя. Саме тоді московська патріархія на чолі з митрополитом кіріллом (нині — патріарх) почала розробляти церковно-політичну доктрину з назвою «русскій мір», яка дуже активно пропагується багато років кліриками упц мп. Ця доктрина взята путіним для відпрацьовування на рівні всієї держави. Але цю доктрину понад 1,5 тис. богословів у березні-травні 2022 року охарактеризували як новітню православну єресь. До речі, кірілл також відзначився тим, що запровадив ще одне єретичне як для православ’я вчення — «про викупну жертву». Йдеться про «прощення гріхів» за участь у війні проти України. Цим він не просто намагається вислужитися перед владою, але всіляко доказує путіну, що московська патріархія є не лише релігійною організацією, а й важливою складовою режиму. З іншого боку, така політика приводить до самознищення цієї церкви.
