Хрещення – це Таїнство входження до Церкви та народження для вічного життя у Царстві Божому. «Коли хтось не вродиться з води та Духа, не спроможен увійти у Царство Боже» (Ів.3,5), – каже Ісус Христос. У чому полягає місія хрещених батьків? Чи обов’язково брати одну пару (батька і матір) хрещених батьків? Чи можуть рідні батьки бути і хрещеними? На ці запитання відповідає єпископ Володимир-Волинський і Турійський ПЦУ Владика Матфей:
«Якщо ми розгорнемо Требник, по якому звершується Таїнство святого Хрещення і Миропомазання, яке ми уділяємо дітям, то там пише, що батьки для своїх дітей обирають хресних батьків. Але необов’язково, щоб батьки обирали хресними саме двох. Зазначається, що обирають хрещеного батька для хлопчика, а для дівчинки – хрещену матір, і цього достатньо. Але установилася така практика, що беруть одну пару хрещених – батька і матір для однієї дитини. І ми знаємо, що існує дуже багато традицій. Я знав такі села, в яких, як закон, було заведено кликати дванадцять пар кумів до Таїнства Хрещення. Якби там не було, але набирали дванадцять пар, тому що в тому селі було так заведено. Я знав таке село і на Галичині, і на Поліссі. І нічого надзвичайного в тому немає. Чи ви покличете одну пару, чи одну людину (батька чи матір), то від цього не буде залежати якість Таїнства Хрещення. Таїнство Хрещення полягає в тому, щоби, охрестивши дитину, давши їй можливість народитися від води і Духа, не втратити для дитини християнського покликання.
Завдання хрещених батьків – це допомагати батькам у духовному зростанні дитини. Якщо вони допомагають, якщо вони подають приклади навчання, приклади розуміння всього того, що стосується віри, Церкви, наших чинів, обрядів, тоді все це йде дитині на користь, і дитина, зазвичай, в цьому і виховується, щоби стати добрим християнином. Звичайно, що це можуть робити і батьки. І вони повинні це робити. Приклад батька і матері – це найкращий приклад для дитини у її духовному зростанні. Не потрібно дітей навчати на словах. Прикладом для них є самі батьки. Якщо в сім’ї, в побуті батьки ведуть далеко не християнський спосіб життя, то як вони можуть навчити дітей. Діти все одно підуть по тому шляху, який вони наглядно, наочно бачать у своєму середовищі, в якому є тато, мама, і їхні відносини. Важливо те, як батьки ставляться до того всього, що оточує їх побут, їхню сім’ю, їхніх дітей. Цей приклад прямо впливає на свідомість дитини. І не потрібно нарікати і казати, що школа погано впливає, що погано впливає саме суспільство. Дуже часто батьки люблять казати: «Я його виховав чи виховала доброю дитиною: слухняним, послушним, чемним. А те все – вплив вулиці». Ні. Звичайно, що він є, але він не такий вирішальний, як середовище сім’ї. Тому Церква, як добра мати, дає настанову, що повинні бути і духовні батьки, на яких в певний момент життя змогли опертися діти.
Я знаю багато прикладів, коли в сім’ях ставалися трагедії, ставалися непоправні випадки, що призводили до загибелі двох батьків. І хрещені батьки ставали для дітей, як рідні. Діти виховувалися в їхніх сім’ях, бралося опікунство. Тобто дитина виростала під опікою тих, хто колись брав її на руки і ніс до хреста, до Церкви, хто перед Богом обіцяв, що буде гідно допомагати батькам у духовному зростанні дитини. А в житті буває багато випадків. От подивіться на приклад, який нещодавно стався, коли відбувалися масовані атаки. І багато мирних людей просто загинули. От маємо приклад лікарки з Охмадиту, яка сама виховувала свого сина, тому що нещодавно вони втратили батька. І провівши сина до дитячого садочка, лікарка загинула у дорозі на своє лікарняне служіння. В п’яти метрах від неї розірвалася ракета, після чого вона померла на місці. І дитинка залишається сиротою. Якою важливо в цей момент є підтримка дитини. Звичайно, що будуть психологи, будуть реабілітації. Вона була віддана своїй праці. Вона була дитячим лікарем-онкологом. Вона рятувала дітей від раку крові. Багато батьків консультувалися і, всупереч законам, вона давала свій номер телефону для того, щоб завжди бути на зв’язку з батьками. Вона була відданою людиною, яка жертвувала своїм сином заради роботи, заради спасіння дітей. І ось родичі розказують, що вони ще не знають, як сказати маленькому Сергійкові, що він вже круглий сирота. Дідусь бере під опіку свого внука. Якщо він християнин, якщо він охрещений, то було би добре, щоб хрещені батьки тепер внесли свою лепту у те, щоб виховати цю дитину. Було би добре, щоб хрещені батьки подали руку допомоги у цей тяжкий час випробування. Щоб маленький Сергійко не залишився наодинці з цією проблемою, а щоб він відчував, що у нього є хрещений тато, хрещена мама, які можуть потурбуватися у чомусь, які можуть простягнути руку своєї допомоги. Церква і каже, що треба брати хрещених батьків, які були би поряд у потрібний момент. Покликання духовних батьків – молитися за своїх похресників. Якщо вони люди церковні, то вони моляться, беручи участь у духовному вихованні дитини.
Чи можуть рідні батьки бути і хрещеними? У випадку, коли немає іншого виходу, то, звичайно, що можуть. Просто Церква регулює ці питання у нашому православному середовищі, де завжди можна знайти хрещеного батька чи матір. Тому для дитинки бажано взяти хрещеного батька чи матір. Навіть хрестячись вже у зрілому віці, людина також може зробити це. Але доросла людина може охреститися сама без хрещеного батька і матері, але долучаючись до того, в чому вона пообіцяла виростати. Наш прихід до Христа, до Духа Святого у Таїнстві Хрещення і Миропомазання – це наше прагнення виростати з Богом у Церкві».
Підготувала Юліана Лавриш
За матеріалами передачі «Запитай у Архіпастиря», спільного проекту інформаційного відділу та відеоканалу «Володимир Православний» Володимир-Волинської єпархії ПЦУ
