Спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) підтвердила пошкодження 207 об’єктів культурної спадщини в Україні від початку широкомасштабного вторгнення Росії 24 лютого.
Про це повідомляє DW.
“Культурна спадщина дуже часто зазнає супутньої шкоди під час воєн, але іноді на неї націлюються спеціально, адже вона є сутністю ідентичності країн”, – заявила директорка з питань культури та надзвичайних ситуацій ЮНЕСКО Кріста Піккат.
Зокрема пошкоджені 88 релігійних об’єктів, 15 музеїв, 76 будівель, що становлять історичний та/або мистецький інтерес, 18 пам’ятників та 10 бібліотек. Найбільш постраждалих об’єктів в Донецькій області – 59, Харківській – 51, Київській – 30 та Луганській – 25.
ЮНЕСКО співпрацює з музеями та колекціями в Україні, щоб спробувати боротися з типовою проблемою всіх воєн – загрозою грабунку. Зокрема організація обговорювала з українською владою можливість вивезення предметів культурної спадщини з країни на час війни, але, за словами Піккат, це “важкий виклик”, і наразі йдеться лише про евакуацію колекцій у безпечніші частини України.
У той же час в ЮНЕСКО наголошують, що жоден з семи українських об’єктів, що включені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО – не постраждав. Більше того, президент України Володимир Зеленський цього місяця офіційно звернувся до організації, щоб включити до списку ще один український об’єкт – історичний центр Одеси, аби захистити його від російських авіаударів.
У свою чергу міністерство культури та інформаційної політики України верифікувало 552 об’єкти культурної спадщини та культурної інфраструктури, які пошкодили росіяни. “З них – 171 пам’ятка, 146 об’єктів цінної історичної забудови, 58 монументів та творів мистецтва, 44 музеї”, – заявила 26 жовтня заступниця міністра культури та інформаційної політики Катерина Чуєва під час міжнародної конференції “Культурна спадщина в умовах війни: захист, збереження та реставрація”.
За її словами, обласні військові адміністрації, повідомляють про ушкодження майже тисячі об’єктів культурної інфраструктури, але наразі не всі вони верифіковані.
Установа ООН наразі використовує супутникові зображення “до і після” для моніторингу руйнувань об’єктів культури, і планує протягом кількох тижнів відкрити публічний доступ до відповідної платформи.
За словами Піккат, створення цієї платформи стало пілотним експериментом, щоб зрозуміти, як може ЮНЕСКО з користю упорядковувати таку інформацію. У довгостроковій перспективі організація може розширити її за межі України та використовувати як інтерактивний інструмент у режимі реального часу для роботи експертів.
