Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) 5 жовтня отримала оновлені документи Управління Донецької єпархії УПЦ (ПЦУ). Того ж дня статут зареєстровано. Офіційно надані зауваження й рекомендації ДЕСС в оновлених документах повністю враховані.
Про це йдеться у повідомленні, оприлюдненому на сайті ДЕСС.
“Розгляд відбувся позачергово й невідкладно у зв’язку з повідомленням Єпархії про проблеми з рахунками організації. Водночас станом на 11 жовтня до ДЕСС не надано документи про ці проблеми, у зв’язку з чим ДЕСС не має змоги сприяти в комунікації з банком”, – йдеться у повідомленні.
У ДЕСС підкреслюють, що в разі наявності проблем із використанням рахунку для гуманітарних потреб заохочуємо повідомити ДЕСС: ми звертатимемося до компетентних органів з проханням сприяти забезпеченню повноцінних транзакцій, допоки тривають реєстраційні процедури.
“Як ми вже наголошували, для всіх нас важлива гуманітарна робота, здійснювана релігійними спільнотами України, особливо в зоні окупованих територій і активних бойових дій. Опір агресії рф та подолання її негативних наслідків – наша спільна справа”, – говориться в повідомленні.
Будь-які зміни до статуту відбуваються шляхом реєстрації нової редакції статуту – це вимога чинного законодавства. На практиці це означає, що орган державної влади зобов’язаний перевірити весь статут навіть у тому разі, коли йдеться про зміну одного речення: своєю реєстрацією нової редакції державних орган засвідчує, що весь статут повністю відповідає чинному законодавству.
ДЕСС працює максимально прозоро: у разі наявності зауважень чи рекомендацій ми їх чітко прописуємо офіційним листом. Окрім формального листування, ми консультуємо телефоном та електронною поштою. Надання офіційної пропозиції доопрацювати документи є, звісно ж, ознакою прозорості роботи, а не блокуванням розгляду.
ДЕСС дотримується процедур внутрішнього контролю й антикорупційних процедур. На практиці це означає, що з кожним документом працюють щонайменше чотири фахівці із щонайменше трьох структурних підрозділів ДЕСС: Відділ співпраці з релігійними спільнотами, Управління адміністративних послуг, Відділ юридичного забезпечення та правової аналітики. Саме таким чином, зазвичай, організована робота в органах державної влади ‒ важливі документи розглядають кілька фахівців із кількох структурних підрозділів із метою забезпечення об’єктивного та якісного розгляду документу.
Не може не викликати стурбованість і здивування присутність в Інтернет-просторі тез на кшталт «Влада блокує ПЦУ». ДЕСС працює на засадах прозорості й законності з повагою до свободи й гідності кожної людини та спільноти. Наводимо деякі дані щодо реєстрації в ДЕСС статутів ПЦУ та УПЦ.
Як у 2021, так і 2022 роках половина всіх зареєстрованих статутів у ДЕСС – статути Православної Церкви України. Як у 2021, так і 2022 роках чверть усіх дій у ЄДР (як реєстрація статутів, так і низка інших) ‒ юридичні особи ПЦУ. Водночас організації ПЦУ становлять не половину, а приблизно 1/7 релігійної мережі України (з урахуванням кількості тих організацій, документи яких оформлені як УПЦ Київського патріархату).
Від початку роботи ДЕСС було зареєстровано нуль статутів Української Православної Церкви у зв’язку з проблемою найменування. Із цієї ж юридичної причини для юридичних осіб УПЦ наразі здійснено нуль реєстраційних дій у ЄДР. Водночас організації УПЦ становлять приблизно чверть організацій релігійної мережі України.
У квітні Міністерство юстиції, за зверненням ДЕСС, відновило можливості внесення змін у ЄДР для релігійних організацій, зокрема й для того, щоб ті громади, які прийняли рішення про зміну підлеглості, могли юридично оформити своє рішення. Разом із тим наголошуємо на тому, що перехід з УПЦ до ПЦУ означає, що віряни УПЦ прийняли рішення стати вірянами ПЦУ: саме й лише віряни УПЦ визначеної парафії, а не будь-хто інший, мають право прийняти це рішення.
Ще раз наголошуємо, що ДЕСС працює на засадах прозорості й законності з повагою до свободи й гідності кожної людини та спільноти. Переконані, що взаєморозуміння та взаємодопомога, повага одне до одного, відкритість до аргументованого діалогу, вміння перевіряти інформацію та не опинятися в полоні дезінформаційних потоків ‒ складова перемоги сьогодні й запорука цивілізованого майбутнього України.
Водночас переконані, що спроби використання релігійних організацій у політичних цілях завдають шкоди як самим релігійним організаціям, так і всьому суспільству.
