Старовинний Георгіївський храм у селищі Седнів на Чернігівщині відомий тим, що у ньому знімали сцени для першого радянського фільму жахів «Вій». Це пам’ятка національного значення. Церква – діюча, у ній править службу настоятель Свято-Георгіївського храму ПЦУ протоієрей отець Тимон (Блинець), пише Главком.
Седнів опинився у повній блокаді у перший же день повномасштабного вторгнення. Росіяни окупували селище, розставили свої танки і БТРи чи не на кожній вулиці. Попри це отець Тимон все одно щонеділі приходив до церкви і служив.
Ракети над церквою
Це сьогодні біля церкви спокійно і затишно – так, як було у довоєнні часи. А ще кілька місяців тому росіяни заряджали неподалік ракетні системи залпового вогню «Град».
«Стояли біля церкви «Гради», – згадує священник. – І коли була команда, вони виїжджали, відстрілювались і ховались назад. А ще під час окупації ракети літали над самою церквою. Раз – зовсім поруч, як не зачепило купол, я не знаю, між церквами (у Седневі також є Воскресенська церква Московського патріархату, – «Главком») пролетіла велика така ракета. Літаки дуже низько літали. Пам’ятаєте, коли збили у Чернігові літак? А інший тоді втік. І він летів на Седневом – прямо над нашою вулицею і ярами. Прямо над дротами йшов. Це було жахливо».
Георгіївська церква – старовинний дерев’яний храм, збудований без жодного цвяха – на диво тоді вистояв. Не постраждав і жоден будинок у Седневі. Але селяни все одно натерпілися.
«24 лютого для нас розпочалось з гучного вибуху вночі, – згадує отець Тимон. – Потім були ще вибухи, підривали мости, я так розумію. Ми здогадувались, що може бути, але не думали, що так скоро… Того ж дня у селище прибули розвідувальні групи на автомобілях, потім вже підійшли колони».
Росіяни очікували, що їх зустрічатимуть з квітами та короваями. Охочі прислужити окупантами знайшлись і в Седневі. «Були такі, – каже панотець. – Вони і зараз є, нікуди не ділись. Не знаю, що з ними далі буде».
