У Православній Церкві України оприлюднили текст виступу архиєпископа Євстратія на засіданні Асамблеї Всесвітньої Ради Церков.
45-річний священик Ростислав Дударенко був парафіяльним священиком у селі Ясногородка, що за 40 кілометрів на захід від Києва. Він допомагав цивільним волонтерам, які облаштували блокпост на в’їзді в їхнє селище. Коли російські солдати почали стріляти в беззбройних мирних жителів, о. Ростислав підняв над головою хрест, намагаючись їх захистити. Тоді його застрелили. Це було 5 березня 2022 року, через два тижні після того, як Російська Федерація почала неспровоковану повномасштабну війну проти України.
За останні шість місяців були вбиті тисячі мирних жителів, у тому числі 376 дітей, 15 мільйонів стали біженцями, а неспровокована повномасштабна війна триває, поки ми говоримо.
Шановні учасники та гості Асамблеї!
Дорогі брати і сестри!
По-перше, я хочу висловити вдячність за ваше рішення запросити представників різних Церков України приєднатися до вас сьогодні і дозволити нам поділитися нашим болем.
Християнська історія України сягає корінням в апостольську добу, коли апостол Андрій вперше приніс Євангеліє на наші землі – в Крим і по Дніпру.
Понад тисячу років, від часу хрещення мешканців нашої столиці міста Києва, про яке дав наказ правитель давньоукраїнської держави святий князь Володимир, переважна більшість нашого народу тримається своєї християнської віри.
За останніми соціологічними даними, понад 80 відсотків українців ідентифікують себе як християни, з них майже дві третини, понад 50 відсотків ідентифікують себе з Помісною Православною Церквою України, яку я маю честь сьогодні тут представляти.
На жаль, попри цю давню й унікальну українську християнську традицію, попри розмаїття християнських конфесій, які здавна існують в Україні, українці десятиліттями не мали власного голосу у Всесвітній Раді Церков. Про нас говорили без нас.
Дякуємо за надану нам можливість виступити сьогодні від нашого імені та вдячні за вашу підтримку!
Трагічні події війни, яку Росія розв’язала і жорстоко веде проти нашого народу, однозначно вимагають змін. Православна Церква України вже подала заявку на повноправне членство у Всесвітній Раді Церков і від імені мільйонів вірних, об’єднаних у понад 7 тисяч парафій, просимо підтримати наше прохання.
Понад три століття Російська імперія, а потім Совєтський Союз намагалися стерти самобутність українського народу. Наша мова була заборонена для вживання і вивчення, наша Церква була анексована і використовувалася як знаряддя імперської політики.
Однією з тем нинішньої Асамблеї є унікальність та самобутність. Століттями імперська Росія хотіла позбавити український народ нашої ідентичності. Визнана мета нинішньої війни, яку Росія веде проти України, одна – «деукраїнізація України». Росія продовжує, як і протягом століть, використовувати всі інструменти та риторику колоніалізму з метою знищити нас.
Але ми успішно боремося за свою свободу, за наше незалежне майбутнє. Правда на боці українського народу. А де правда, там і Бог, а де Бог, там і перемога.
Неможливо сказати все, що я хочу і маю сказати, у короткій промові, але я молюся, щоби протягом тих днів, коли ми тут, і в наступні роки, було багато можливостей слухати і говорити, відповідати на всі запитання і співпрацювати з усіма.
На початку нашої зустрічі було згадано притчу про доброго самарянина. Ця притча є закликом бути милосердними до того, кого ви не знаєте, але хто потребує допомоги та захисту. Сьогодні на українців нападають розбійники. Багато хто з вас мало знає про нас, а для деяких ми так само чужі, як самаряни для євреїв. Але ми, християни України і український народ загалом, потребуємо і просимо в кожного з вас милосердя, молитов і практичної допомоги. Не минайте наші страждання і наш біль, як священик і левит з притчі!
Ми глибоко вдячні всім, хто вже виявляв і продовжує виявляти доброту самарянина до українців. Особливо дякую за молитву про справедливий мир і перемогу правди в Україні. Будь ласка – продовжуйте молитися; молитви праведних можуть зрушити гори.
Ми дякуємо вам за гуманітарну допомогу, за вашу допомогу українським біженцям. Так багато потрібно зараз, і так багато знадобиться в майбутньому для відновлення після війни! Ми відкриті до співпраці і будемо вдячні за будь-яку підтримку.
І чим ви саме зараз можете допомогти Україні, так це бути свідками правди і боротися за неї. Ми вдячні керівництву Всесвітньої Ради Церков за публічну підтримку України з початку повномасштабної агресії Росії, зокрема через звернення до російського патріарха Кіріла. Ніхто не має права благословляти агресію, ніхто не має права виправдовувати воєнні злочини та акти геноциду. Сподіваємося, що Асамблея зможе знайти відповідні слова та дії, щоб і надалі бути свідками правди.
Ми вдячні за візит делегації Ради до Києва і віримо, що наш інтенсивніший діалог буде корисним, діалог не заради банальностей чи для виправдання зла через пропаганду, а задля утвердження тих принципів правди та любові до миру, які є фундаментальними для цієї Ради.
Від імені нашого Предстоятеля Блаженнішого Митрополита Епіфанія та мільйонів українських вірних християн передаю наші вітання; нехай Бог благословить усіх нас добрими плодами праці в Його ім’я!
