23 серпня 2022 року Польська Церква виступила з офіційною заявою, у якій не визнає законність єпископських і священницьких хіротоній у Православній Церкві України. Про це повідомляє офіційний сайт Польської Православної Церкви orthodox.pl, передає Духовний Фронт України.
У документі зауважується, що хіротонії звершені Філаретом викликають «сумніви», через те, що його Московський патріархат «позбавив єпископської хіротонії» в 1992 році.
«Колишній митрополит Філарет рішенням Руської Православної Церкви в 1992 році був позбавлений архієрейського та священницького рукоположення як відступник від чернечих обітниць. У 1997 році в результаті своїх дій, що порушують канонічні норми, повернутий у стан мирянина. Вищевказані рішення були схвалені всіма Помісними Православними Церквами. Позбавлена рукоположення людина не може і не має права дарувати їх іншим», – йдеться у заяві Польської Церкви.
Також Польська Церква каже, що у ПЦУ не звершуються таїнства, бо священники є «мирянами»
«Неврегульоване конічне становище «Української Православної Церкви» має далекосяжні догматичні та канонічні наслідки. Таїнства, які уділяють миряни, не можуть вважатися дійсними! Тривалий, ненормований статус «Української Православної Церкви» викликає занепокоєння та непорозуміння серед розгублених віруючих і всієї Православної Церкви», – зазначають у заяві Польської Церкви.
Польська Церква показала своє незнання богослів’я
У Польскій Православній Церкві повторили ті ж самі тези про «самосвятів», що і в РПЦ. Але, як РПЦ, та і Польска Церква свідомо ігнорують минулі історичні преценденти подібних й навіть складніших випадків у Церкві.
Зокрема Польска Церква повинна була б досі не визнавати за святого – Кирила Єрусалимського, адже він був теж рукопокладений у єпископа єретичним аріанським єпископом. Проте з історії ми знаємо, що Кирило Єрусалимський навернувся в Православ’я й був прийнятий як архієрей і не тільки він, а й ті, кого він рукоположив, їм не була потрібна нова хіротонія, як це твердить Польска Церква.
Також усі рукопокладені єретиком Петром (Монга) після того, як вони залишили єресь євтихіанців, і прийняли Халкидонський Собор, були прийняті Церквою Христовою у своє лоно, без повторного рукопокладання, у їхніх відповідних ступенях.
Крім цього у житії святого Сави Освяченого згадується, що, коли Єрусалимський Патріарх Ілля спочив, єретики севиріани обрали на кафедру Іоанна, їх однодумця, який навернувся після напоумлення від святих Сави й Феодосія у православну віру. Однак той факт, що він був рукопокладений єретиками, не згадували йому в докір і не хіротонізували його знову.
Але у всіх цих історичних прецендентів йдеться про єретиків, в той час, як УПЦ КП і УАПЦ не приймали ніякого нового, свого, єритичного вчення. Це був суто адміністративний розкол. Якщо єретиків приймали в Церкву без перерукоположення, то тим більше духовенство, яке було в адміністративному розколі повинно прийматись в сущому сані.
Новітні випадки залікування схизми без перерукоположення
Щось подібне відбулося із Болгарською Церквою, яка перебувала у схизмі близько 75 років. Звичайно, в 1945 р., після зняття схизми, усі єпископи, священики й диякони не були знову рукопокладені, незважаючи на те, що до цього всі вони були розкольниками.
Слід також зазначити, що преподобний Єфрем Катунактський, якого недавно канонізувала Церква, був рукопокладений на священика в 1936 році розкольником старообрядцем, Кікладским архієреєм Грецької Церкви Германом, якого вигнали з канонічної церкви. Та попри те, що преподобний Єфрем не був рукопокладений у сан канонічним єрархом, Церква прийняла його у своє лоно без повторного рукопокладання (завдяки Одкровенню, яке було преподобному Йосифу Ісихасту, через що він та преподобний Єфрем Катунактський залишили зилотизм) і зарахувала їх до лику Її святих.
Польська Церква в один голос із Московською патріархією нерозумно звинувачує Вселенський Патріархат у визнанні хіротоній розкольників, тоді як РПЦ у 2007 році зробила те ж саме з Російською Зарубіжньою Церквою (РПЦЗ). Тих, кого РПЦ вважала розкольниками майже сторіччя, вона прийняла до себе простим підписоміз наказу Путіна. Всі Таїнства розкольників були визнані, а прокляття стали такими «яких не було».
Чому церква приймає схизматиків?
Такі рішення приймає Церква протягом століть для ікономії, щоб зберегти єдність і можливість спасіння для людини. Не служить формально й раціонально. Служить сотеріологічно, спасительно. Її ціль спасти людей і тому вона думає, як спасти, а не як осудити, як це досі робить Польська і Російська Церкви та ряд російських сателітів. Не правила створили Церкву, але Церква встановила правила. І де потрібно «за необхідністю й закону зміна буває» (Євр. 7:12).
В історії Церкви, як ми бачили, є набагато жахливіші події, коли були визнані єпископи, яких рукопокладено єретиками, які завдали Церкві великої шкоди у віровченні, а не адміністративних розділеннях. У випадку з Українською Церквою насправді все набагато простіше, ніж у безлічі складних ситуацій з єретиками, з якими Церква зустрічалася в минулому. Тут розбіжності адміністративні (прохання про автокефалію), а не догматичні.
Не будемо забувати й про те, що Церква також може звершувати хрещення навіть повітрям, тобто таке, яке мирські люди роблять дітям перед смертю. Також у Житії Афанасія Великого читаємо, що, коли він був дитиною, граючись з іншими дітьми, він «охрестив» іншу дитину, і Церква прийняла це хрещення. Святий Дух «дихає там, де Він хоче» і тут немає логічного пояснення. Хіба Бог не може «з каміння цього створити дітей Аврааму», то чому тоді заперечувати і обмежувати благодать Божу, як це робить Польська Церква?
Своїми безглуздими висловами Польска Церква не тільки показала своє невігластво в богослів’ї та історії Церкви, але протиставила себе іншим чотирьом автокефальним Церквам, які визнали ПЦУ. А це древні Вселенський, Александрійський патріархати, Грецька і Кіпрська Церкви.
Молода Польська Церква, яка отримала Томос про автокефалію на початку ХХ століття хоче чогось навчити тих, хто писав канони. Польска Церква думає, що ті хто їм дарував автокефалію (Вселенський патріархат), тепер не мають права цього робити. Це абсурдно і смішно.
