Українці пишаються своїм громадянством, свідчать оприлюднені у понеділок, 22 серпня, результати опитування, проведеного фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова. Загалом 90,4 відсотка опитаних скоріше або дуже пишаються українським громадянством і лише 5,4 заявили, що швидше або зовсім не пишаються ним.
Це є найвищим показником за весь час соціологічного моніторингу, зазначають у фонді. Торік тих, хто скоріше або дуже пишався українським громадянством, було 72,4 відсотка, 18,5 відсотка – швидше або зовсім не пишалися ним, повідомляє “Німецька хвиля”.
Що стосується ідентифікації, то 72 відсотки опитаних вважають себе громадянами України, 12 відсотків ідентифікують себе зі своїм населеним пунктом, шість – зі своїм регіоном.
Українців об’єднує віра в перемогу
На думку опитаних, віра в перемогу у війні найбільше сьогодні об’єднує людей в українському суспільстві – такої думки дотримуються 72,5 відсотка. Друге місце серед об’єднавчих чинників посідає віра в краще майбутнє – 48,1 відсотка.
Окрім того, важливими об’єднавчими моментами, на думку українців, є патріотичні почуття (35,9 відсотка), прагнення спільно долати труднощі життя (31,2 відсотка), а також відчуття втрати нормального життя (27,5 відсотка). Лише 3,7 відсотка респондентів зазначили, що українців найбільше об’єднують політичні погляди.
Більшість українців – за відновлення кордонів січня 2014 року
Згідно з результатами опитування, вірять або скоріше вірять у перемогу України у війні з Росією понад 90 відсотків опитаних, не вірять або скоріше не вірять – лише чотири відсотка.
При цьому 31 відсоток із тих, хто вірить у перемогу, вважає, що вона відбудеться до кінця цього року, 34 відсотки вважають, що через рік-два. Сім відсотків вважають, що для цього знадобиться від трьох до п’яти років. Іще 23 відсотки не змогли відповісти на це запитання, і лічені відсотки кажуть, що перемога настане в дуже довготерміновій перспективі.
На питання “Що ж можна вважати такою перемогою?” більшість опитаних (55 відсотків) відповіли, що перемогою можна буде вважати вигнання російських військ з усієї території України та відновлення кордонів станом на січень 2014 року. Ще 20,5 відсотка вважатимуть перемогою у війні знищення армії РФ та сприяння повстанню/розпаду всередині Росії.
Відносно невеликі частки респондентів вважатимуть перемогою завершення війни з тими чи іншими поступками з боку України. Близько дев’яти відсотків вважатимуть перемогою вигнання російських військ з усієї території України, окрім окупованого Криму, 7,5 відсотка – відновлення статус-кво станом на 23 лютого 2022 року, а три відсотка – припинення війни, навіть якщо російська армія залишиться на територіях, які були захоплені внаслідок повномасштабного вторгнення.
Запит на демократію у суспільстві зріс
“Українське суспільство впродовж тривалого часу мало парадоксальне ставлення до демократії. З одного боку, демократія, безперечно, вважалась пріоритетним типом устрою для України. З іншого – стійкий запит на “сильну руку”, яка може навести порядок, теж залишався. З початку російського повномасштабного вторгнення цей парадокс нікуди не зник. Але запит на демократію та її пріоритетність зріс значно більше, аніж на “сильну руку”, – зазначають у фонді “Демократичні ініціативи”.
Так, згідно з результатами опитування, 64 відсотки респондентів заявили, що демократія є найбільш бажаним типом державного устрою для України. 14 відсотків вважають, що за певних обставин автократія може бути кращою, аніж демократія, і ще 13 відсотків людей кажуть, що для них неважливо, яким є тип режиму.
Такі показники підтримки демократії найвищі за багато років спостережень: до 2014 року пріоритетність демократії підтримували менше 50 відсотків, після Революції Гідності цей показник виріс до 54 відсотків, але лише після початку великої війни він перевищив 60 відсотків.
Загальнонаціональне дослідження провів фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 5 по 12 серпня 2022 року у 112 населених пунктах України (57 міських та 55 сільських). Опитано 2024 респонденти віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3 відсотка.
