У росіян проблеми з особовим складом, здатним воювати в Україні. Дуже багато дезертирують та відмовляються взагалі воювати. У “ЛДНР” продовжують примусову мобілізацію і обіцяють солдатам-контрактникам по 180 тис рублів зарплати, але дурнів мало. Тому російське командування змушене використовувати елітний спецназ як просту піхоту, яка безславно гине в степах України, пише Інформаційний спротив за посиланням на Телеграм-канал “Вольнодумец”.
Передплатники Telegram-каналу надіслали сльозливий лист одного росіянина, очевидно колишнього спецназівця, який якраз і розповідає про це:
«Чому ця «СВО» стала черговою операцією, а ми скажемо прямо – війною, коли підрозділи спецназу, конкретніше – спецназ ГРУ МО РФ (45-а окрема бригада спеціального призначення), використовують часто не за прямим призначенням, а як універсальні та добре підготовлених “штурмовиків”.
За великим рахунком підрозділи спецназу (група, кілька груп зведені до складу розвідзагін або одразу вся рота) вирішують ті завдання, які повинні вирішувати мотострілкові підрозділи. Виходить, що з 31 грудня 1994 нічого не змінилося? Як кидали спецназ як піхотинців 28 років тому, так і триває зараз?
Можливо, у деяких начальників при слові «спецназ» зносить планку і вони думають, що їм видали універсальний засіб для виконання будь-якого завдання, і яким можна вирішити все, що завгодно.
Ні, скоріше рівень мотострілкових підрозділів (другої армії світу) не залишає їм іншого вибору. Сюди можна зарахувати і відсутність будь-яких інших підрозділів, готових тут і зараз для виконання бойових завдань.
Все це виливається в те, що ми (РФ) втрачаємо в буквальному значенні кадри. За час «СВО» спецназ втрачав не лише розвідників усіх посад, командирів відділень, груп, рот, а й начальників штабів загонів. Найчастіше це були дуже підготовлені люди, перед якими стояло завдання взяти якийсь опорник, село чи хренове місто.
Таким чином, через 28 років армійський спецназ, крім своїх завдань, продовжує тягнути на собі частину завдань інших родів військ МО РФ, не здатних виконати бойові завдання».
На цей плач російського спецназівця біля стін непокореного Києва можна відповісти дуже просто: «Нех..й шастати в Україні!»
Ні піхота, ні спецназ, ні інші війська Росії не зможуть виконати тут свої завдання. Тут ви будете утилізовані, тому що ви — загарбники та окупанти. Тут вам не Чечня, нікого тут не купите!
Ви прийшли на нашу землю, щоб нас вбивати. Тому на вас чекає тут неминуча і ганебна смерть від мотивованих ЗСУ та патріотично налаштованих жителів, які вас знищуватимуть через кожен кут, кущ чи дерево, з кожного автомобіля, будинку чи офісу.
Вас бабки труїтимуть пиріжками та водою, жінки проклинатимуть до сьомого коліна! Ви будете горіти в ліжках зайнятих будинків, вибухати у відтиснутих автомобілях, божеволіти від стуку у ваші вікна всіх тих, кого ви пограбували, зґвалтували та вбили! Ви — окупанти і на вас усіх в Україні чекає смерть!
