Сьогодні страх — це почуття, яке переживають одночасно мільйони українців, йдеться в його дописі у соцмережі. І їхні страхи інші, ніж у багатьох людей на світі. Причина — війна, яку через загарбницькі мотиви розпочала росія. Мільйони виїхали одночасно у чужі краї, мільйони не сплять вночі, переживаючи за синів, чоловіків, батьків та братів чи дочок на фронті. Мільйони сивіють і передчасно старіють, переживаючи за те, що відбувається на місцях боїв чи в окупованих землях.
ПРО СТРАХИ ТРЕБА ГОВОРИТИ
Митрополит Єпіфаній звернувся до українців, з поясненням природи людських страхів і порадами, як їх побороти. Він вважає, що немає жодної свідомої людини, яка б не боялась. Про страхи варто говорити, з ними потрібно боротися або, принаймні, визнавати, що вони є. Бо це — цілком природно і нормально. В основі багатьох страхів лежить небажання помирати, прагнення рятувати найцінніше — життя.
«Чи це є поганим? Навряд, бо таким чином люди бережуть цінний дар, даний їм Богом. Навіть Господь Ісус Христос під час Свого земного життя відчував страх смерті напередодні та під час хресних страждань (згадайте Його молитву у Гетсиманському саду та Його страждання на хресті). Але Він подолав цей страх, назавжди оновивши і нас, повернувши нам вкрадене дияволом життя вічне», — наводить важливий приклад для християнина митрополит.
ЛЮДИ БОЯТЬСЯ НЕВІДОМОГО
Він вважає, що коли ми когось любимо, то теж боїмося за них, переживаємо, щоб у цих людей все було добре. Такий страх спонукає нас до вияву більшої турботи, піклування, частішого спілкування, допомоги.
«Коли ми контролюємо страх, він може бути вагомим стимулом для дій, реакції, організації та мобілізації наших сил. Але коли страх виходить за межі нашого контролю, то він лише шкодить і може накоїти багато лиха», — звертає увагу глава ПЦУ.
Не лише військовим на передовій доводиться воювати на двох фронтах одночасно — проти видимого і невидимого ворога, але й кожному з нас в тилу нині доводиться боротися в тому числі й зі своїми негативними емоціями і страхами, аби вони не паралізували нашу волю, не ув’язнили дух, не відібрали в нас віру і надію.
Митрополит наводить простий приклад і пояснює, що люди бояться невідомого. «Преподобний Іоан Ліствичник говорить, що „страх є уявленням, очікуванням лиха; чи інакше, страх є тремтливим почуттям серця, яке тривожиться і нарікає від уявлення невідомих пригод. Страх є позбавленням твердої надії“. Ключове слово тут — уявне, очікуване, невідоме», — пише про саму суть людського страху першоієрарх.
ВІРА ВИТІСНЯЄ З ДУШІ СТРАХ
Страх темряви можна побороти світлом. І головне світло для людини — це світло віри.”Недарма на зв’язок страху з нестачею віри вказав і Сам Господь, коли сказав апостолам, що злякалися бурі: «Чого ви такі боязкі, маловіри?» (Мф. 8: 26)», — наводить відому цитату з Євангелія його Блаженство.
Тож віра в Господа — хороші ліки від будь-яких страхів. Віра дає нам міцну опору, освітлює шлях і прибирає сумніви. І митрополит ПЦУ говорить ключові слова, які пояснюють і дають людині те, на що вона може спиратися у щоденному страсі і за своє життя, і за життя близьких.
«Віра ж є здійснення очікуваного і впевненість у невидимому» (Євр. 11: 1), — говорить святий апостол Павло. Тож наповнюймо наші душі замість страхів — справжньою вірою, замість невпевненості — любов’ю, замість домислів — Істиною. І тоді Бог буде з нами, бо обіцяє: «Не бійся, бо Я з тобою; не знічуйся, бо Я Бог твій; Я зміцню тебе, і допоможу тобі, і підтримаю тебе правицею правди Моєї» (Іс. 41: 10)», — переконує українців предстоятель ПЦУ.
Джерело: Фейсбук митрополита Епіфанія.
