Призупинити діяльність церков УПЦ, які раніше називалися Московським патріархатом, просять депутатів жителі Менщини, що на Чернігівщині. До міськради звернулися матері та родичі бійців. На території громади зареєстровані 20 приходів УПЦ, у Православної Церкви України їх вісім.
Ініціатори звернення говорять, що в умовах стану війни церква на території громади не може мати зв’язку з країною-агресором. Депутати відповідають, що визначитися з цим на зборах громади парафіяни мають самі, повідомляє “Суспільне”.
Зранку під Менською міською радою зібралися люди. Це парафіяни храмів Православної церкви України. Вони хочуть, щоб на період дії воєнного стану місцева влада призупинила діяльність церков УПЦ на території громади.
“Не повинно бути церкви Московського патріархату. Навіщо вони нам здалися? Ну самі посудіть. Зараз іде війна, убивають наших сестер, дітей, матерів, братів – усіх убивають. А ми будемо робити, щоб вона процвітала, платили податки, віддавали Москві, і знову ж скуповували зброю і наших убивали і руйнували будинки. Хіба це справедливо?”— каже місцевий житель Василь Свириденко.
22 липня у міській раді проходила сесія, на якій розглядали звернення від батьків та дружин українських воїнів щодо УПЦ.
“Син служить, брат служить, племінник служить. І дітки наші просять матерів: «Мам, ну чого це має бути у нас дві церкви поруч – українська і російська?» Вони знущаються з нас як, б’ють мирне населення. Зробіть так, щоб закрили. У нашому селі, щоб закрили цю церкву. Ми не хочемо”, — розповідає жителька села Покровське Ніна Деркач.
Звернувся до депутатів міської ради священник Православної церкви України отець Володимир: “Саме існування Московського патріархату створює конфліктну ситуацію. Тому що в той час, коли наші воїни, ризикуючи своїм життям, а життя – це найбільший дар для кожної людини, вони запитують у своїх рідних і близьких: «А що ви робите тут, в тилу? Доки тут будуть ті представники із Москви, які кожного дня потрошечки, але впливають на свідомість наших громадян?» Вони не засудили дії патріарха Кирила, який благословляє вбивство, знущання і військову агресію для нашої держави”.
У відповідь депутати теж написали звернення до людей. Сказали, що підтримують батьків і дружин українських воїнів та категорично засуджують дії Росії. Але повноважень заборонити чи призупинити діяльність УПЦ вони не мають.
“У разі прийняття такого рішення, воно не матиме жодних юридичних наслідків. Рішення про зміну підлеглості релігійної громади може бути прийняте самими членами релігійної громади. Припинити діяльність релігійної громади на даний час можливо лише в судовому порядку і в установлених законодавством випадках”, — каже секретар Менської міської ради Юрій Стальниченко.
Прийняти рішення про перехід релігійної громади до Православної церкви України можуть лише її парафіяни, стверджує депутатка Менської міської ради Вікторія Скобєлєва:
“Парафіяни можуть зібратись і двома третинами обрати, до кого їм йти. Не вимагайте від органів місцевого самоврядування прийняття незаконних рішень”.
Голова Менської територіальної громади Геннадій Примаков теж переконаний, що українська православна церква має бути одна:
“На моє глибоке переконання, українська православна церква повинна бути одна, в Україні, країні, яка воює зараз, повинна бути одна. Але думки в громаді розділилися, на жаль. Треба іти до людей, треба з людьми спілкуватись. Дуже багато у людей особистих образ, не як до священників, а як до людей, розумієте”.
Жителька села Покровське Ніна Деркач каже, що люди продовжуватимуть боротьбу з Московським патріархатом:
“Ми збираємось і будемо далі звертатися, щоб тільки закрили цю церкву, Вона нам не потрібна. Ми живемо в Україні, а ні в якій Росії, не треба нам Кирила щоб того і всіх єпископів прославляють. Не хочемо. Він танки на нас послав для того, щоб убивали нас, а ми будемо молитися тому Кирилу”.
За Кирила не моляться, розповідає благочинний храмів Менського благочиння УПЦ отець Василь. Він каже: на помісному Соборі 27 травня цього року церква розірвала всі зв’язки з Московським патріархатом і вони тепер не залежать від нього. Переходити до ПЦУ вони не збираються.
“З перших днів російської агресії предстоятель нашої Української православної церкви блаженнійший митрополит Онуфрій засудив братовбивчу війну, закликав негайно зупинити цю агресію та кровопролиття”.
Крім того, каже отець Василь, священники УПЦ з початку війни Росії проти України допомагали українським військовим, ще більше – коли почалося повномасштабне вторгнення.
“У храмах УПЦ завжди підноситься молитва за українських захисників, збираються кошти для лікування поранених. Коли увійшов агресор на територію Менської громади, то три священники вийшли їм назустріч в Макошиному і зверталися до них покинути територію нашої держави. Це була загроза життю, але вони не побоялись того”.
Українська православна церква була і залишається структурною частиною Російської православної церкви, каже релігієзнавець Петро Кралюк:
“У травні цього року нарешті УПЦ провела так званий “Собор”, чому я кажу так званий, тому що насправді він виглядає доволі сумнівно в плані легітимності. Ніякими вони самостійними не стали, як були у складі Російської православної церкви, так і залишаються. Керівник цієї церкви, митрополит Онуфрій Березовський, є членом Синоду Російської православної церкви”.
Люди на питання, чи потрібно заборонити або обмежити діяльність УПЦ на Менщині, відповідають так:
“Давним-давно треба було. Один народ – одна церква”, – каже житель Мени Анатолій.
“Треба підтримувати українське і викорінювати російське, щоб не було тої ворожнечі, протистояння. Я сама з Сосниці, у нас там одна церква, Московського патріархату. Туди і ходжу. Якщо буде держава регулювати вибір, якщо буде переконувати до українського, то всі і будуть до українського ходити”, – каже жителька Сосниці Оксана.
