Церковний скандал у Росії. Тамтешній патріарх Кіріл зажадав для богослужіння в Троїце-Сєргієвій лаврі безцінну ікону Андрєя Рубльова. І тепер артефакт потребує реставрації.
Ікона “Трійця” — одна з найвідоміших православних ікон у світі. Її створив іконописець Андрєй Рубльов у 1400-х роках. Критики вважають її “вершиною давньоруського мистецтва”, повідомляє “Фокус”.
Її створювали для Троїцького собору Троїце-Сєргієвої лаври на замовлення ігумена монастиря Нікона. Вона написана на дошці та вкрита оліфою. Роками її використовували в храмі, що, звичайно, не надто добре на ній відбилося. До того ж на неї то одягали, то знімали з неї дорогоцінні шати. Її накривали покровом, але все одно до 1904 ікона була в жалюгідному стані.
Саме тоді колекціонер і член Імператорської археологічної комісії Ілья Остроухов виявив “Трійцю”. Її реставрацією роками займалася ціла команда майстрів, і в Третьяковську галерею її передали лише 1929 року. Тоді ікона набула статусу унікальної пам’ятки мистецтва, і саме в музейних умовах їй забезпечили безпеку.
Але патріарх Кіріл зажадав унікальну ікону для богослужіння на честь 600-річчя отримання мощей Сєргія Радонезького Троїце-Сергієвою лаврою.
Переговори про ікону, як виявилося, тривали майже рік. 2008 року Кіріл вже вимагав “Трійцю”, але тоді її вдалося відстояти. 2022 року, як виявилося, російський патріарх звернувся до глави адміністрації президента Антона Вайна, та її відвезли з галереї на півтора дні вперше за сто років.
Пізніше з’ясувалося, що перевезення здійснювалося з порушеннями, і виставляли її в лаврі без жодного пієтету. Тож тепер безцінний артефакт вирушить на піврічне спостереження, бо неналежне її зберігання та перевезення могли катастрофічно на неї вплинути. У самій галереї реставратори та працівники були настільки обурені інцидентом, що були готові навіть звільнитися.
Але історія набула розвитку. 20 липня голова парламентського комітету з питань власності, земельних і майнових відносин Сєргєй Гаврілов запропонував парламентаріям подумати про механізм передачі церквам ікон, що перебувають у власності держави, тобто в музеях.
“Важливо розуміти, що ікони — це об’єкти поклоніння, це не художні твори в класичному сенсі. Це частина нашого релігійного світогляду”, — підкреслив Гаврілов, забувши при цьому, що більшість старовинних ікон без нагляду музейників просто знищать.
Самі музейники від майбутніх перспектив нажахані.
“У 1904 році лавра сама віддала музейникам ікону, щоб урятувати її. Чому священники початку ХХ століття розуміли цю необхідність, а початку XXI — ні? Ми що, варвари, а за вікном — Середньовіччя? Це унікальна іконографія, унікальна пам’ятка. Як можна було ризикувати її безпекою — не розумію. Тепер невідомо, як поведеться церква після цього: вона ж ненаситна”, — поскаржився один із директорів федерального музею, у колекції якого є ікони.
