“Не буде України!” – на Тернопільщині парафіяни МП побили священника ПЦУ

За його словами, суперечка виникла через один із трьох храмів у селі. Це церква святого Миколая, яка є пам’ятником архітектури. Збудований храм у 1584 році і був зруйнований під час Другої світової війни, а в 1991 році його відбудували за гроші громади. Він належав Українській православній церкві (московського патріархату).

29 травня цього року жителі Колодного вирішили перейти до Православної церкви України, – розповідає староста села Ігор Горбоніс.

“Більше, як дві третини людей виявили бажання змінити конфесію – це 211 чоловік і, крім того, ще телефонували місцеві жителі, які зараз воюють на сході нашої держави – ще 6 осіб. Також сказали, щоб їх включити в ці списки”, – каже староста.

Оскільки частина громади залишилася в Українській православній церкві (московського патріархату), представники ПЦУ запропонували проводити недільні богослужіння в цій церкві почергово, – розповідає Ігор Горбоніс.

“Священник Православної церкви України оголосив молебень вранці на 7.40, щоб прийти і біля храму помолитися, оскільки на 8.30 було домовлено про богослужіння представників Української православної церкви (московського патріархату). Ми усі зійшлися на 7.30, а представники Української православної церкви прийшли на 7 годину, а не на 8.30. Вони почали провокувати людей спочатку словесними перепалками, а тоді словесні перепалки перейшли між людьми в таку шарпанину, можна сказати в бійку”, – каже Ігор Горбоніс.

Староста церкви Ярослав Сисак – один із жителів села, які вирішили не переходити до Православної церкви України. Чоловік каже, на почергові богослужіння не згідний.

“Нема підстави, щоб по черзі. Офіційно наша парафіяльна громада є власником церкви і майна. Офіційні документи зареєстровані за нашою парафіяльною громадою, офіційно нам документів ніхто не показував. Потім нам стало відомо, що вони провели збори з порушеннями, тому що вирішувати долю однієї парафіяльної громади можуть тільки ті, хто відвідує цей храм”, – розповідає Ярослав Сисак.

Жителі Колодного зібралися у сільській раді, щоб підписатися на підтримку законопроєкту Верховної ради “Про заборону Московського патріархату на території України”. За словами старости громади, за день зібрали 200 підписів. Підписатися прийшов Ростислав Роздольський. Чоловік каже, його син воює за Україну, а він хоче молитися в українській церкві.

“Ми в суботу прибирали коло церкви, я мав розмову зі старостою церкви Ярославом Сисаком і ми говорили на ту тему. Я сказав, що треба мирно, дружньо віддати ключі і мирно перейти в Православну церкву України. Він на це не погодився. Наші хлопці захищають державу на сході держави, а ми тут не можемо визначитися, куди нам йти”, – розповідає Ростислав Роздольський.

Свій підпис поставила також Валентина Соколик.

“Ми живемо у цьому селі багато років і маємо дійти спільної думки. Ми не повинні так сваритися і битися”, – каже жінка.

Орислава Олійник – одна із тих, хто перейшов до ПЦУ. Каже, бачила, як 19 червня почалася бійка.

“Те, що я бачила – починається штовханина, шарпанина і отаке незрозуміле з їхньої сторони, а ми теж не будемо стояти. Ми мусимо захищатися, ми ж також не могли дивитися, як бють нашого священника, тим більше, українського священника. Щоб сьогодні йшла така війна, як на знищення українців, і захищаємо ми російську православну церкву – московського патріархату?”, – розповідає жінка.

На богослужіння у день, коли стався конфлікт, прийшла і Лідія Береза. Жінка каже, люди побили священника Православної церкви України.

“Нашого священника кинули на землю, отця Бориса, і так його били ногами, я свідок. Хреста здерли з нього, як? Ну вони такий заколот робили, що взагалі. Я кажу: “Буде Україна!” – “Не буде України!”. Ну якщо ви українська церква і ми українська, то давайте разом всі йдемо до церкви молитися, чому то має бути такий от розподіл?”, – розповідає Лідія Береза.

Марія Колитюк – одна з тих парафіян, які вирішили залишитися в Українській православній церкві (московського патріархату). Розповіла, чому разом з іншими прийшла на службу раніше.

“Нам подзвонила Світлана і сказала, що у церкві не прибрано, можливо ми допоможемо її прибрати. Там було павутиння, де квіти ставлять. Ми прийшли трошки раніше”, – каже жінка.

Під час бійки, розповідає Марія, отримала травми.

“Хтось взяв мене з двох сторін за руки, а хтось ззаду підштовхнув і я пролетіла велику відстань. Внаслідок цього у мене стався забій суглоба лівого коліна, а через стресову ситуацію – піднявся тиск”, – розповідає Марія Колитюк.

Хто розпочав бійку – люди не кажуть. Одна з вірянок Української православної церкви Анастасія Кандиріна розповіла, що пам’ятає.

“Стояли, співали трупарі, богослужбові пісні, акафіст до Миколая, потроху почали їхні чоловіки і жінки збиралися біля нас і зібралася група агресивно налаштованих чоловіків. Поки вони нас не чіпали, ми собі співали і чекали батюшку. Тоді в якийсь момент вони всі наблизились і повалились, почалася штовханина. Вони навалилися, всі почали падати, тоді почали штовхати, за руки тягти чоловіків, жінок. Ми ніякої агресії не проявляли, бо ми є християни”, – розповідає Анастасія Кандиріна.

Зараз храм зачинений і служби там не проводить жодна з парафій. Священник Православної церкви України Борис Леськів розповів, що готовий почергово служити в церкві.

“Ми готові. Ось інша сторона – чомусь не виявляє такого бажання”, – каже отець Борис Леськів.

Священник Української православної церкви (московського патріархату) отець Олександр каже, що не погоджується на почергові богослужіння, бо в селі є ще два храми.

“Чому ми маємо давати свою будівлю комусь. На основі чого? “, – розповідає священник.