Про складання шани полеглим воїнам розповів головний військовий капелан єпархії протоієрей Михайло Бучак в інтерв’ю інтернет-виданню «Волинські новини».
«Не шануючи тих, хто віддав життя, ми продовжуємо війну… Ті батьки, які не готові стати на коліна перед не своїми дітьми, що загинули, колись стануть на коліна перед своїми. Війна не закінчиться завтра, тому немає гарантій, що кожному з нас не доведеться відстоювати незалежність України не тільки на словах, а й зі зброєю в руках», – говорить душпастир і розповідає про звернення до Луцької міської ради. Значення звернення полягає в тому, аби належно пошановувати воїнів, оголошувати день трауру.
Отець Михайло говорив і про обов’язок цивільних віддавати почесті полеглим військовикам. Адже не всі складають шану, коли триває похоронна процесія. «Я бачу, як зустрічають загиблих героїв у Рівному, Ковелі… У людей там є розуміння, що всі ми маємо віддати шану тим, хто загинув. У громадах оголошують жалобу. Це правильно. Я розумію, що в майбутньому її можуть оголошувати щодня, але зараз дуже боляче бачити, що навіть машини не завжди зупиняються, коли ми супроводжуємо полеглого воїна на кладовище в Гаразджі… Думаю, всі, коли бачать колону, машину поліції, яка її супроводжує, розуміють, що це не весільний кортеж. Зупиніться. Мій дідусь колись казав: не спіши вперед покійного, встигнеш. Зупинись, коли везуть покійного, встигнеш. На коліна взагалі ніхто не стає», – зазначає капелан.
Тож священник закликає до реагування на сучасні виклики. «Буденність війни, буденність втрат… Ми не можемо зрозуміти подвигу тих, хто поряд із нами. Ми постійно нарікаємо на уряд, Президента, ЗСУ… Але ми ведемо війну з країною, якої боявся увесь світ. Ми маленький Давид порівняно з божевільним Голіафом. Ми сьогодні робимо подвиг. Наші хлопці роблять неможливе. Такої жертовності, як у нас, немає в жодної нації… Кількість українців, готових захищати Україну, черги у військкомати, люди, які повернулися з-за кордону, – це підтвердження того, що українці – неймовірна нація. Тому ми маємо пошанувати одне одного, пошанувати подвиг, який робимо, адже всьому буде своя ціна, і ця ціна буде жорстокою», – йдеться у статті.