Вінчання, благословіння, сповідання та відспівування — все це входить в обовʼязки військового капелана Михайла Бабія із Вінниці. Священником став 20 років тому, 5 із них служить в Національній гвардії. Про свою службу та, як його хрест врятував життя одному із бійців, розповів Суспільному.
У зоні бойових дій разом із нацгвардійцями Михайло Бабій був 8 ротацій.
“Туди священик приїжджає, молиться, благословляє, сповідає.Часом не треба нічого казати, просто побути поруч. Приїжджаєш, а вони кажуть, нам по рації передали, що ви маєте бути”, — каже Михайло Бабій.
Він приходить до захисників щоранку — щоразу хвилина мовчання та молитва. А також спілкування, яке нерідко переривається терміновими викликами на позиції.
“Є велика таїна смерті. Кожен хоче мати надію, що наші товариші на небі і з ними все добре. Багато питань виникає. До кого, як не до капелана звернутись, запитати. Повинна бути духовна підтримка. Ми потребуємо цієї допомоги. Тому важливу роль відіграє капелан у зоні бойових дій”, — говорить військовослужбовець Нацгвардії Дмитро.
І тут, і в зоні бойових дій траплялось різне, каже капелан. Нерідко підгодовував місцеву малечу на Сході. Каже, навіть називали “дядею бандерівцем”. Сприйняв за комплімент. За словами капелана, важко відспівувати молодих оборонців. Із 24 лютого поховав уже шістьох.
“Колись хреста віддав військовослужбовцю. Після обстрілів він мені його показав, він прошитий через бронежилет. Осколки залишились, але його не поранили”, — розповідає Михайло Бабій.
Наразі на території частини, де служить капелан, зводять церкву. Повномасштабне російське вторгнення загальмувало будівництво, але не зупинило. Тому Михайло Бабій іноді кличе бійців до храму.
