Як цікаво. На третій місяць великої війни УПЦ мocковського патріархату “засуджує війну” та звертається до влади України та Росії з проханням “продовжувати переговорний процес, щоб зупинити кровопролиття”.
Яким чином Україна має вплинути на Пyтiна, який замість переговорів обрав геноцид українського народу та бомбардування мирних міст? Яким чином ми маємо “зупинити кровопролиття”, крім як yбити всіх pociян, що вдерлися в наш дім?
Чому в Постанові Собору ні словом, ні пів словом не згадано Бучу, Ірпінь, Гостомель, Мощун, Бородянку, Ізюм, Маріуполь, Харків, Херсон, Краматорськ та інші больові точки нашої географії?
Чому РПЦ, тобто УПЦ МП не спромоглася подякувати хоробрим українським захисникам, воїнам ЗСУ, на яких буквально молиться вся країна?
Зате спромоглися висунути розгорнуті претензії Константинопольському Патріарху, Православній Церкві України та понарікати на перехід парафій з УПЦ МП.
Собор заявив про “незалежність і самостійність” УПЦ МП. Заявив — і все. Чи означає це реальну незалежність? Чи хоча б юридичну? Рішення Собору юридично ні про що не говорить, бо зрештою потрібно дивитися змінений Статут УПЦ МП.
Окозамилювання від УПЦ МП
Також Собор висловив “незгоду” з позицією Кipiла Гyндяєвa щодо вiйни в Україні. Незгоду. На третій місяць великої війни
Як же відреагував Кіріл Гундяєв?
Ми з повним розумінням ставимося до того, як сьогодні страждає Українська православна церква. Ми з розумінням ставимося до того, що блаженніший митрополит Онуфрій та єпископат повинні максимально мудро сьогодні діяти, щоб не ускладнювати життя свого віруючого народу, — сказав він.
Водночас він молиться про те, “щоб жодні тимчасові зовнішні ускладнення ніколи не зруйнували духовну єдність нашого народу”.
А можна, щоб навпаки?
А як щодо засудження священників, що читали молитви за Пyтiна? Засудження цepковників, що покривали дії pociян на Донбасі? Засудження монахів, що помагали корегувати цілі для pociйської армії?
Жодного каяття з боку УПЦ МП та визнання своєї провини за всі ці роки. Очевидно, вони намагаються уникнути відповідальності за просування pociйських інтересів та наративів в Україні.
Таке не можна забувати й пробачати
І це мають збагнути ті, хто закликає “не розколювати суспільство”, коли підіймаєш питання про законопроєкт, що забороняє будь-яку релігійну організацію, центр управління якої знаходиться в державі-агресорці.
Сподіватися, що проблема з УПЦ МП розв’яжеться сама собою без рішучих кроків і вольових рішень, — безвідповідально щодо тих, хто загинув, і щодо тих, хто далі житиме в Україні.
І насамкінець, я відкрила звернення голови УПЦ МП Онуфрія за 24.02:
… ми звертаємось також до Президента Росії та просимо негайно припинити братовбивчу війну. Український і російський народи вийшли із Дніпровської купелі хрещення і війна між цими народами це повторення Каїнового гріха, який по заздрості убив свого рідного брата.
Ще є питання?
Автор Інна Совсун, депутатка партії “Голос”, викладачка кафедри політології НаУКМА, віцепрезидентка Київської школи економіки.