Рішення Синоду “УПЦ” мп – про відсутність рішення.
12 травня відбувся Синод “УПЦ” мп, який, за суттю, нічого конкретного не вирішив. Заява, яка стосується невиправданої агресії рф проти України – “ні про що”. Це просто констатація факту, а не засудження війни рф та звірств російських загарбників, благословенних їхнім “вєлікім гаспадіном кірілом (гундяєвим)”.
Складається враження, що в РПЦвУ хочуть зберегти свою структуру і намагаються уникнути покарання від Народу і Держави за їхнє толерування російської агресії.
Якщо прочитати те, що вирішив Синод РПЦвУ, кидається в очі відсутність засудження російської військової агресії, поряд із співчуттям до українців. Тобто в РПЦвУ визнають, що нас вбивають, але не засуджують того, хто в цьому винен. Є лише співчуття жертвам і, у тому числі, собі, адже російські загарбники обстріляли понад сотню храмів “УПЦ” мп.
І, як свідчення деструктивної позиції РПЦвУ на шляху об’єднання українського суспільства, в РПЦвУ заборонили у священнослужінні священника на Київщині, який приєднався до ПЦУ.
Далі в РПЦвУ приділили цілу главу тому, як народні депутати незадоволені зв’язком так званої «УПЦ» із московським патріархатом, і тому депутати намагаються заборонити діяльність всіх причетних до російської церкви, або спонукати РПЦвУ розірвати зв’язки з країною агресоркою.
В РПЦвУ заявили, що будуть жалітись президенту Зеленському, щоб ніхто не смів розірвати зв’язок “УПЦ” із кривавим московським патріархатом.
“Занепокоєння членів Синоду викликали непоодинокі випадки розпалення в Україні ворожнечі і розбрату на релігійному ґрунті. Зокрема, у Верховній Раді України зареєстровані антицерковні законопроекти; окремими органами місцевого самоврядування в різних областях ухвалюються незаконні рішення про заборону або обмеження діяльності місцевих релігійних громад Української православної церкви. Крім того, з мовчазної згоди, або ж за відкритого втручання місцевої влади, активізувались захоплення храмів Української православної церкви. … Синод звернувся до президента України Володимира Олександровича Зеленського з проханням втрутитись в цю непросту ситуацію, зупинити релігійну ворожнечу в українському суспільстві та вжити необхідних заходів проти беззаконних дій щодо Української православної церкви”, – йдеться в заяві Синоду.
У цьому ж документі очільники РПЦвУ зазначають, що “найближчим часом буде скликано зібрання за участі єпископів, священників, монахів та мирян Української православної церкви (РПЦвУ, – ред.) для обговорення проблем церковного життя, що виникли внаслідок війни”. Варто відзначити що дане «зібрання», відповідно до Статуту УПЦ МП, не є Собором, який уповноважений приймати подібні рішення. Тобто дане «зібрання» знову буде без рішень, а просто поговорити.
При цьому, у РПЦвУ наголосили, що «дискусія з того чи іншого питання не має призвести до виходу за межі канонічного поля і не повинна спричинити нові розділення в Церкві Христовій». Цим самим в РПЦвУ натякнули, що не збираються виходити зі структури московського патріархату, а лише затягують час. Вони навіть не назвали конкретної дати зібрання, а лише обмежились формулюванням “найближчим часом”.
У РПЦвУ навіть ухвалили рішення звернутись до Генпрокурора України, через “випадки незаконних дій представників органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб” стосовно московського патріархату в Україні.
Таким чином, у РПЦвУ вкотре продемонстрували, що всі законодавчі “копняки”, які покликані змусити їхню структуру розірвати зв’язки із москвою є нібито порушенням «свобод вірян» УПЦ мп, а не проукраїнською позицією.
Варто зауважити, Синод РПЦвУ також ухвалив утворити чоловічий монастир на честь великомучениці Анастасії Узорішительниці у окупованій російськими загарбниками Сімферопольській єпархії та затвердив намісника цієї обителі.
На тлі зазначеного не зайвим буде нагадати, що клірики єпархії, що діє в окупованому Криму, відкрито співпрацюють з окупантами-путіністами, проте Синод РПЦвУ не засуджує цих колаборантів в рясах.
Натомість Синод переслідує тих, хто приєднується до незалежної від рф церкви – ПЦУ. Синод РПЦвУ “звільнив” намісників Свято-Онуфріївського та Свято-Воскресенського Новоафонського чоловічих монастирів Львівської єпархії, які раніше приєднались до Православної церкви України.
Джерело: релігійний експерт Олександр Єфременко.
