Автор: публіцист Денис Таргонський
Християни московського патріархату!
Священники, єпископи і миряни, боріться за свою Церкву! Не мовчіть! Ніхто вас не тягне до ПЦУ. Ви самі власною байдужістю втрачаєте свою церкву.
У 2014 році росія окупувала Крим і Донбас. Розпочалася війна. Російська церква була головним творцем ідеології руського міра. Пропаганда війни за “цивілізацію руського міра” була побудована на основі православної релігії. Це відкриття стало для мене ударом в саме серце.
У десятках своїх публікацій, як міг, критикував політику патріарха кирила, який пропагував ідеологію руського міра та церковно-бюрократичну систему мп, яка провадила цю політику в УПЦ. Я боровся до останнього за церкву яку полюбив, за людей, з якими дружив, за храми у які був закоханий.
Мені було до болі в душі і до безсоння ночей соромно перед Богом і людьми за те, що моя Церква пропагує війну, прикриваючи лицемірними словами про мир реальне кровопролиття.
Попри все те я не покинув УПЦ (МП, – ред.). Якби за мою позицію мене б не вигнали із УПЦ (МП, – ред.) ті люди, яких поважав і любив, то навряд чи наважився покинути ту церкву, у якій виріс. Для мене це був вистражданий крок.
У відповідь на зневагу парафіян УПЦ (МП, – ред.), нікого не засудив тому маю чисте сумління в цьому питанні. Мені хотілося думати, що парафіянам УПЦ (МП, – ред.) просто запудрили мозок пропагандою і після завтра усе це минеться. Нажаль поки що все залишається на своїх місцях.
Ще вчора можна було якось виправдатися, або чогось не знати про “рускій мір”. Адже ті війни росії, які благословляла РПЦ були десь далеко – у Чечні, Грузії, Азейбарджані, Сирії, Донбасі… Але сьогодні від правди нема куди дітися. Росіяни вбивають українських дітей з публічного благословіння РПЦ вже навіть не у Донбасі, а біля Києва.
Не мовчіть про це! Боріться за свою церкву. За ту церкву, яку ви полюбили. Стійте у вірі в Христа, а не у вірності кірілу, який у своїх проповідях про Нього навіть не згадує.
Боріться за Церкву у якій є Христос, але не повинно бути путіна і кирила. Боріться за Христа тільки не з українцями, а із зомбованою пропагандою РПЦ, у якій замість євангелія здебільшого проповідується російська пропаганда.
РПЦ сьогодні повсюди служить урочисті молебні за перемогу російського православного воїнства в Україні. Якщо ви, українці, парафіяни УПЦ (МП, – ред.), не говоритимете правду про війну в Україні, то пам’ятайте – за вас вже говорить брехню уся РПЦ, канонічною частиною котрої ви є. Адже РПЦ з ентузіазмом підтримує боротьбу російської армії на захист “нашей церкви на Украине”, тобто УПЦ.
Якщо ви не засуджуєте РПЦ, не просите Путіна вас не “захищати”, то значить ви з цим згодні? Тоді ви також відповідатимете за цю війну перед Богом і тисячами вбитих із святійшого благословіння українців!
Онуфрій цинічно поминає кирила. Так само його поминають майже у всіх лаврах та монастирях УПЦ (МП, – ред.). У переважній більшості храмів УПЦ (МП, – ред.) його теж поминають, але вже не вголос, щоб народ “не бунтував”.
Молитися за воєнного злочинця, не засуджуючи його злочинів – означає підтримувати цю війну. Це не сумісно ні з Євангелієм, ні з церковними канонами, ні із загальнолюдською мораллю.
Ніхто у вас храмів не забирав і не забирає. Сьогодні цей примітивний піар вже не втримує ніякої критики. Ви добре знаєте, що із Сходу України в українські міста і села вісім років поспіль привозять вбитих росіянами українських солдатів і звичайних людей. Весь цей час разом із російською пропагандою ви називали це “внутрішнім конфліктом” та “братовбивчою війною”.
У людей, які втратили дітей на війні із росією виникають закономірні запитання до церкви, яка відкрито підримує канонічні зв’язки з рпц і при тому не засуджує аморальних вчинків московського патріарха. А ви хоч раз вислухали цих людей? Вони що всі “вороги православ’я”? Того православ’я, яке так жорстоко захищає путін, вбиваючи “неправославних українців”?
Показова ситуація була нещодавно із кафедральним собором у Шепетівці. Міська влада за вимогою двохтисячної громади хотіла почути вашу думку – як саме ви ставитеся до нинішньої війни в Україні. Ніяких “радикалів” там не було. Звичайні люди!
Але ви не пішли на діалог з людьми. Натомість поставили дітей наперед, а самі сховалися за їхніми спинами, називаючи при тому діток “маленькими мучениками”. Потім ви вдарили у дзвони, навезли два автобуси нікому не відомих “паломників” і спровокували конфлікт у який вимушена була втрутитися поліція.
Ви ігнорували людей. Зрозуміло, що люди звернулися до тих, хто їх не ігнорує. І проголосували за перехід парафії в ПЦУ.
Проросійські церковні канали СПЖ і “перший козацький” змотували із окремих кадрів цього конфлікту “гоніння на православ’я”. Вільний вибір людей вони назвали “провокацією” та “захватом”. Ці відео розтиражували в інтернеті. Тепер російська пропаганда показує, чому саме потрібно визволяти “нашу церкву” в Шепетівці. Ви так завжди робили.
І після цього всього вже заїждженого роками сценарію “захватів храмів”, ви винуватите українців у релігійній війні! Так само російська пропаганда звинувачує українців у тому, що вони, мовляв, самі в себе стріляють.
Речник УПЦ (МП, – ред.) Данилевич заявив, що якби ПЦУ не “захоплювало” храмів, то цієї війни б не було! Виявляється то самі українці біду на себе накликали! А про патріарха, росію чи путіна ні слова! Вони вочевидь невинне знаряддя Боже для упокорення грішних українців!
В Україні війна і предстоятель та єпископат УПЦ (МП, – ред.) мовчить. УПЦ офіційно не засудила ні патріарха ні росію ні путіна.
Жоден єпископ не виступив перед людьми ні у Шепетівці, ні в Києві і чітко не засудив відкриту підтримку та благословіння РПЦ війни росії проти України? Адже ви пастирі УПЦ (МП, – ред.) яка є частиною РПЦ!
Ви мовчите. А що людям думати? Те, що ви чекали російські війська із хлібом-сіллю? Багато хто так і думає. А що ще залишається робити, коли ви мовчите?
Моя кума коли вийшла з Маріуполя, то перше що сказала: ті російські попи хоч в Бога вірять, як і їх кирило? Вона була парафіянкою УПЦ (МП, – ред.). Вона не дала по лицю тим російським попам тільки через те, що це загрожувало життю її дітей. Така сама нормальна реакція на духовенство УПЦ (МП, – ред.) і у звичайних українців.
Люди не хочуть у вас забрати храми, а прагнуть загоїти душевні рани завдані війною. Як послухаєш офіційні заяви єпископату УПЦ (МП, – ред.) то для вас війни ніби й немає. Вас хвилюють лиш “гоніння” та вимоги, щоб усі кругом дотримувалися конституційних прав щодо вас. А ви дотримуєтеся конституційного права громади самій собі обирати юрисдикцію? Або хоча б заповіді Божої любові до ближніх у ці важкі часи?
Коли була хресна хода у Києві 28 липня УПЦ організувало і проплатило довіз автобусами тисяч паломників у столицю. Нині, коли в Україні тисячі біженців і обездолених, хоч би один автобус для евакуації виділили! Хоч би один якийсь маленький хресний хід проти війни, який би очолив єпископ! Офіційно УПЦ нічим не допомагає ні постраждалим людям, ні армії. Не беру до уваги окремих ентузіастів або дешевих фоток єпископів та монахів на фоні коробок з гуманітаркою.
Коли ви засудите війну, підтримку російською церквою путіна, пропаганду війни кирила, мовчання єпископату УПЦ (МП, – ред.), тоді цих конфліктів не буде. Але кирил вам не дасть говорити правду, бо він вам більший шеф, ніж Христос Глава Церкви. А шефу потрібна картинка “гонінь”, щоб обгрунтувати агресію російської армії як захист православних у бандерівській Україні. В цю картинку вже багато років справно створюєте.
УПЦ (МП, – ред.) знову розганяє піар акції “гоніння”, так само як росіяни утиски російськомовних.
Ллється кров. Православні мовчать. Розумію чому мовчать. Сам був таким самим до 2014 року. Мені теж у рідній церкві було комфортно зручно звично. А як щодо сумління?
Якщо ви думаєте, що сьогодні вдасться відсидітися, як у 2014 році, і якось воно буде, то, для всіх вже зрозуміло, що нічого вже не буде як раніше!
Не про державу навіть йдеться, а про Бога. Бог покине церкву, у якій брехня переважила правду. Історичних прикладів духовної смерті багатьох великих церков через байдужість християн до Христа і Його правди можна привести багато.
Кирило з путіним використають вашу церкву і викинуть, як ось цей новенький пречудовий храм у Святогірській Лаврі УПЦ, який нещодавно розбила російська армія.
Патріарха після того там досі поминають. Не сумніваюся, що у Шепетівці було би те ж саме, якби туди, не дай Бог, дійшли б “православні воїни”. Для росії церква лиш інструмент пропаганди, а коли він не працює справно, то його тупо викидають.
Але Церква Христова житиме далі і її повнота не залежить від кількості храмів. Її Глава Христос, а головне в ній – люди!
