Головний військовий капелан Волинської єпархії ПЦУ виклав свою позицію щодо збору підписів духовенством УПЦ (МП) за трибунал над очільником РПЦ.
«Моя думка: це гарно продумана стратегія дій. Зараз для них основне – відтягнути час», – сказав протоієрей Михайло Бучак у телепередачі «Духовна абетка» на «12 каналі».
«Перше, що вони зробили, – заклик непоминання Кирила, і це дуже спрацювало. Народ сприйняв ідею „на ура“: „Боже, які ж у нас хороші батюшки, вони не поминають Кирила!“ Ну, подвиг зробили, знаєте, зберегли життя тисячам українців. Ну, пройшов час, і цей меседж пройшов, він вже не працює, і треба ще один. Зараз другий меседж: ми звертаємося до пентархії – до п’ятьох найстарших патріархатів – із проханням засудження дій патріарха Кирила, який благословив війну, засудження його підтримки ідеї „русского мира“, і т. п. Але ми всі розуміємо: це не буде мати ніякої дії на сьогоднішній день, це затягує час. Зараз будуть обговорювати… Люди цікавляться – як це, що, хто? “А чи наш батюшка є в цих списках, що виступив з осудженням Кирила?” – “Ой, який в нас батюшка хороший, Боже, мій!” Ну, кликав 20 років “русский мир”, а тут раптово сказав, що “русский мир” поганий», – пояснює капелан.
«Це достатньо цікава стратегія, і скажу, отці: а нащо відкривати Америку? Та вийдіть з російської церкви! Напишіть заяву від імені свого, що вимагаєте, щоб завтра, післязавтра, не знаю там (часу в нас дуже мало), але прийняв Синод, Собор прийняв. В онлайн-режимі служили? Служили. То можна в онлайн-режимі зустрітись і вийти зі складу РПЦ. Оце вихід! Оце крок: “ми не можемо мати спільного з демонічною структурою РПЦ”. Оце, я вважаю, вчинок! А оте – “ми в складі РПЦ, але ми проти “русского мира”, – [все одно, що] “я сьогодні у ворожій армії, але страшно засуджую те, що ми вбиваємо”. Десь тут таке. Ще раз кажу: це достатньо грамотно, логіка працює. Але не по-Божому і, скажу так, не по-українськи. По українськи – це, на сьогоднішній день, стіна між ворогом і мною».
«Між іншим, мене цікавить, – продовжує панотець, – а ті священники, які підтримали російську армію (ми маємо відеофакти, маємо все), – вони вже виключені зі складу УПЦ (МП)? Щось не чув поки що. Може, вони ще мають час на покаяння? Ну, десь там підтримували ж вбивство дітей і ґвалтування… Тобто це теж питання, і треба дії, а дій немає. Є тільки такі популістські заяви. Дій немає. Чому? З 14-го року, коли в нас ішла війна, священники на території Донецька, Луганська, т. зв. ДНР-ЛНР, підтримували яскраво вторгнення і все інше, [а проте] вони не були заборонені [в служінні], вони не були відлучені від церкви.»
«Я цього не розумію. Я розумію, що має бути або темрява, або світло. А сіре, оце сіре – це щось таке, знаєте, отаке – немає чіткої позиції. Найстрашніше, що немає духовної позиції в них. От і все… Звертатися до тих патріархів, яких ви ще вчора засуджували, що вони визнали ПЦУ? Не розумію! Ви сміялися вчора з Варфоломія, а сьогодні звертаєтеся до нього? Не розумію! Може, спочатку вибачення в них попросите, в тих патріархів? Ну, попросіть у Патріарха Вселенського вибачення, що ви не праві були, і тоді до нього звертайтеся. Як же на сьогоднішній день звертатися до того, кого вчора зневажали? Це не позиція або позиція лицеміра».
