Папа Римський сьогодні заговорив українською. У Базиліці Святого Петра Понтифік відійшов від заздалегідь підготовленого тексту, щоб відзначити присутність на месі української делегації. У Римі – це перший Великдень із масовими заходами після дворічної «ковідної» перерви.
Про це йдеться в ТСН.
У маленькій римській кондитерській пасочки купує чи не вся українська діаспора, тут готують за львівським рецептом. «Коли печемо, запах іде по всій вулиці, і італійці заходять і питають, а що ви таке печете», – кажуть пекарі.
Ірина в Італії вже двадцять років. Поки тісто за бабусиним рецептом підходить в одних формочках, в інших вже вистигають готові паски. Разом із донькою вони цьогоріч влаштували справжній конвеєр – всі гроші від продажу підуть на нашу армію та біженців. «Дуже хочемо допомогти Україні – не можемо бути байдужими», – каже зі сльозами жінка.
Суботня меса у Ватикані йде не за планом. Папа Францизск підіймає очі від написаного тексту – після зустрічі з українською делегацією на чолі зі звільненим мером Мелітополя – звертається до присутніх українською: «Христос Воскрес».
«Нехай настане мир для багатостраждальної України, що переживає дуже важке випробування насильством та руйнуваннями жорстокої та безумної війни, в яку вона була втягнута. Нехай над цією жахливою ніччю страждання та смерті якнайшвидше зійде новий світанок надії», – зазначив Папа Римський і своїй промові.
На світанку святкової неділі Рим – майже порожній. Птахи насолоджуються спокоєм від туристів – заборона купатися у фонтанах на них не розповсюджується. У Римі серед дев’яти сотень церков, є і своя для українців. Парафію святих Сергія і Вакха оминути важко, у церкві не проштовхнутися, ранкова служба звучить українською.
Цьогоріч тут перейшли на григоріанський календар. «Українська церква – чи це католицька, чи православна, вже давно доросли до того, щоб святкувати з цілим світом», – каже отець Руслан.
Після служби люди виносять кошики на двір – тут і пасочка, і крашанка, і ковбаска, і сало. Отець Руслан посвячує святкові страви. А обідати українці планують з італійськими друзями. Кажуть, ті зранку вже зазирали в кошики – традиція отак збирати великодній обід за останні сто років тут майже забулася.
