Про це він сказав у проповіді у храмі Христа Спасилея 3 квітня.
“У військовий час служба у Збройних силах – це справжній подвиг, захищати Батьківщину, не шкодуючи життя свого. Ми миролюбна країна і дуже миролюбний народ. У нас немає жодного прагнення до війни або до того, щоб заподіяти шкоду іншим. Але ми … любимо свою Батьківщину і будемо готові захищати її так, як тільки росіяни можуть захищати свою країну”, – підкреслив очільник РПЦ.
Кіріл також пояснив, що таке справжня незалежність країни.
“Сьогодні слово «незалежність» часто додається майже до всіх країн світу. Але це неправильно, тому що більшість країн світу зараз перебувають під колосальним впливом однієї сили, яка сьогодні, на жаль, протистоїть силі нашого народу. І оскільки там велика сила, то й ми повинні бути дуже сильними… Коли я говорю «ми», я маю на увазі, насамперед, Збройні сили — але не тільки… Весь наш народ сьогодні має прокинутися, стрепенутися, зрозуміти, що настав час особливий, від якого може залежати історична доля нашого народу”.
За словами Кіріла, саме тому він у цьому храмі звершував Божественну Літургію, щоб зустрітися в першу чергу з представниками Збройних сил, звернутися до них, а через них — до всієї армії, до флоту, до всіх захисників Вітчизни, щоб вони усвідомлювали історичну важливість переживаного моменту”.
Дальше Кіріл затягнув свою улюблену пісню про миролюбивий російський народ.
“Ми миролюбна країна і дуже миролюбний, багатостраждальний народ, який постраждав від воєн так, як мало хто з європейських народів. У нас немає жодного прагнення до війни або до того, щоб робити щось, що могло б завдати шкоди іншим. Ми виховані всією нашою історією, що любимо свою Батьківщину і будемо готові захищати її так, як тільки росіяни можуть захищати свою країну”.
Він також не забув згадати, як Росія “зламала хребет фашизму, який, безперечно, переміг би світ, якби не Росія”.
Зараз, на його думку, у ролі фашистів виступають “різні” сили, які стравлюють брата на брата.
“Адже все це – люди і народи Святої Русі, все це наші брати і сестри. Але, як у середні віки, бажаючи послабити Русь, різні сили зіштовхували братів один з одним, занурюючи їх у міжусобну боротьбу, так відбувається і сьогодні. А тому треба зробити все, що можна, щоб припинилося кровопролиття і щоб не було небезпеки міжусобної боротьби з усіма її наслідками, але при цьому ми повинні бути вірними — коли я говорю «ми», я маю на увазі, насамперед, військовослужбовців — своїй присязі й готовності «душу свою покласти за своя друга», як свідчить про те слово Боже”.
