Тисячі парафій Моспатріархату, ганебної структури, в якої вже так мало християнського, чекають. Курс на «не говорити про це, щоб не нагнітати» абсолютно помилковий. Нам всім слід приймати рішення. І тиснути, на МП, на владу.
Про це пише релігієзнавиця Лана Самохвалова у Фейсбуці.
Скажу правду. Ці кілька десятків парафій, які переходять до ПЦУ за час війни це мало. Тисячі парафій Моспатріархату, ганебної структури, в якої вже так мало християнського, чекають. Чого чекають? Як їм допомогти? Я думаю, що це тільки початок розмови. Які вкрай необхідні. Бо курс на «не говорити про це, щоб не нагнітати» абсолютно помилковий. Він не лише повторює ситуацію 2014 року, він не враховує, що цю ситуацію повторити неможливо. Суспільство не дасть. Ми всі захочемо з’ясувати, чи посадили священників – коригувальників. Чому вбивали автокефалістів? Навіть якщо Новінський пожертвує ще пару сот тисяч у.о. на армію, до нього залишиться багато запитань.
Нам всім слід приймати рішення. І тиснути, на МП, на владу. Кількість тільки порахованих зруйнованих храмів тої ж МП, яка півсотні? Плюс-мінус. Думайте. Зрештою, всі нам не завадить.
Віктор Єленський, доктор наук, професор:
Московська патріархія не повинна мати місця на українській землі
– Позиція Моспатріархату та персонально патріарха кіріла була максимально людиноненависницькою у цій війні. Навіть в середньовічній історії важко знайти взірці такого безпрецедентного канібалізму, як демонструє патріарх кіріл. Це означає, що московська патріархія не може мати жодного місця на українській землі ні під яким соусом, ні під якими евфемізмами.
Олександр Саган:
– Коли йдеться про майбутнє московської церкви, я бачу чотири неприйнятних, два прийнятних сценарії подальшого розвитку.
Негативні сценарії (імітація змін, на кшталт не поминання у громадах чи монастирях патріарха кіріла – згідно православних канонів таке поминання не є обов’язковим).
Найбільш прийнятний позитивний сценарій. Проведення Помісного собору ПЦУ, на якому буде розглянуте питання об’єднання (приєднання) УПЦ МП із ПЦУ. У даному випадку та частина УПЦ МП, яка готова покаятися, визнати свої помилки і прийняти ідею Української помісної православної церкви (визнати діяння Собору 15 грудня 2018), буде влита в структуру ПЦУ на відповідних (узгоджених заздалегідь) умовах. Наприклад, збереження за кліриками їх громад, за єпископами – єпархій тощо. В принципі, це може бути варіант, який був застосований щодо об’єднання УПЦ КП та УАПЦ.
XXX
Ця розмова, на наш погляд, може допомогти владі, власне кліру та духовенству УПЦ МП, суспільству при прийнятті рішень щодо подальшої долі цієї юрисдикції.
