Про яке прощення можна говорити зараз, коли у нас йде Велика Вітчизняна війна, коли фашистська Росія зрадливо напала на Україну, вбиває близьких, руйнує будинки і звичайне життя. Коли, як і в 1941 році, «фашизм, що визнає за закон лише голу силу, та що звик знущатися над вимогами честі та моралі, і на цей раз виявилися вірними собі. Фашистські грабіжники напали на нашу Батьківщину. Нехтуючи усіма договорами та обіцянками, вони раптом напали на нас; і ось кров цивільних осіб вже зрощує рідну землю. Вони хочуть ще раз спробувати поставити наш народ на коліна перед неправдою, голим насильством змусити його пожертвувати благом та цілісністю Батьківщини, кровним заповітам любові до Батьківщини». Але саме цей жахливий час, що ми переживаємо зараз, нагадує про той сенс прощення, який зазвичай залишається в тіні.
Простити – не означає «забути», як ми звикли думати. Просте забування без розуміння призводить до повторення зла та його множення, що ми наразі і спостерігаємо. Простити – це перш за все – «стати прямо». Про це нагадує і заклик під час Літургії: «Премудрість! Прості!», де слово «прості» означає прямоту, правду, і саму фразу можна перекласти як заклик стати прямо, не ховаючись у присутності Христа (в оригіналі «Σοφία Ὀρθοί». Σοφία – София, Премудрість, Слово Боже, а Ὀρθοί – випрямляти). Наче сам Спаситель звертається до віруючих та тих, хто тримає Євангелію: «Припиніть нарешті виляти та хитрити! Покажіть де ви є і хто ви є насправді. Нехай ваше “так” буде справді “так”, а ваш “ні” – дійсно “ні”» (Мт.5:37).
І саме це ми бачимо цими днями, прощення – як прояв справжності та правди, яка раптово відкрилася в кожному, часто несподівано для самої людини. Одночасно впали маски, і «все, що було таємним стало очевидним, а приховане виявилося» (Лк.8:17). Героями виявилися ті, хто в собі цього навіть не підозрювали, а вчорашні порядні й благочестиві люди несподівано для себе та інших виявилися виявили власну підлість та неприхований канібалізм. Чеховська людина в футлярі, що все життя боялася говорити або ж намагалася всидіти одразу на всіх стільцях, раптом почала безстрашно говорити правду як є, часто з ризиком для себе. І ось принциповий правдолюбець виявився боягузом. Той, хто раніше не думав про інших, раптом почав допомагати іншим з останніх сил, а уявний альтруїст перестав бачити когось крім себе.
Саме в цей трагічний час Господь зняв маски з кожного, і відділив вівці від козлів (Мт. 25:32), про що ми згадували минулого тижня. І виявилося дивне: наша єдність і взаємна підтримка почала осяювати темряву пекла, що відбувається навколо. Відбувається те про що ми читатимемо у Великодньому Слові: «пекло засмутилося, тому що воно схопило те, що бачило, а обпіклось тим, що було невидимо». Так, пекло вже переможене і тріумф добра лише питання часу. І нехай це ставлення і ця турбота один до одного ми збережемо й у майбутньому.
Сьогодні Прощена неділя, в якій звучить заклик до відмови від виляння, двоєдумства, мовчання та непомічання очевидного – жахливі і трагічних наслідки яких ми бачимо зараз; заклик до прямоти. Він звучить і наприкінці Літургії: «Прості, прийнявши божественних Таїн». І дуже хотілося б, щоби замість традиційної пустої вистави з безглуздим конвеєром «Бог простить, і ви мене», ми всі зараз подумали про наших героїв, захисників, які являють подвиг правди – тих близьких та незнайомих, втім таких, хто стали в ці дні тим євангельським Ближнім. Всіх тих, хто став знаряддям Бога, максимально втілюючи отримані таланти задля захисту доба і свободи, для захисту України, – всіх, хто захищає нас і дорогих людей – зброєю, словом, власним часом та силами, зв’язками, грошима… Наразі будь-яка ініціатива, будь-яке слово і дія не тільки наближають перемогу добра, але й рятують життя. Всі ці люди – справжні герої, завдяки яким ми можемо почути голос рідних, і побачити їхню посмішку. Нехай зараз кожен подумає з вдячністю про всіх з них, і нехай наша молитва в присутності Спасителя, укріплює їх усіх і кожного з нас, надаючи невичерпні сили та мудрість, захищає всіх нас та наших близьких. Нехай кожен прояв добра і правди неодмінно повертається та примножується. А злоба та підлість неодмінно обертаються проти їхніх творців, не завдаючи нам жодної шкоди.
І нехай Господь і Спаситель світу дарує Україні і всім нам якомога швидкого і переможного миру!
Джерело: РІСУ. Автор: Володимир Мельник.
