Предстоятель Православної Церкви України митрополит Епіфаній на своій сторінці у Фейсбуці нагадав, як 30 років тому, 1 грудня, наш народ на Всеукраїнському референдумі своїм волевиявленням підтвердив Акт проголошення незалежності України і відкрито засвідчив перед міжнародною спільнотою своє рішення жити в самостійній державі – окремою суверенною родиною.
«За 30 років наша родина зміцніла, стала на ноги, засвоїла уроки історії, досягла багатьох здобутків, пережила чимало радісних, але також і сумних подій. Згадуючи з року в рік всі події та обставини, які дозволили нам жити самостійною родиною, розуміємо: хоч всі ми й дуже різні, але єдині в тому, що не сумніваємося в правильності зробленого рішення. І зараз, як і тоді, ми одностайні у прагненні бути вільними, незалежними, суверенними – попри всілякі підступні спроби знову нас розсварити, роз’єднати, розмежувати, а відтак відібрати те, що здобуто такою дорогою для всіх нас ціною», – підкреслив митрополит Епіфаній.
Він зауважив, що тоді, 1 грудня 1991 року, не було жодного регіону, жодного населеного пункту, де ідея незалежності України не знайшла би підтримки більшості громадян. У Криму за українську незалежність тоді проголосували 54,19% громадян, у Севастополі – 57,07%, в Донецькій, Луганській, Одеській та Харківській областях волю до власної держави виявили понад 80% мешканців. А в інших областях «за» проголосували більш як 95% громадян.
«Сьогодні деякі з цих областей силою й брехнею вороги намагаються відірвати від нашої родини, — говорить митрополит Київський і всієї України. – Супротивники, яким все мало, яким майже “фізично болить” чуже щастя, які заздрять чужому, бо в “сусіда завжди краще”, які заблукали в мороці гріха й забули християнські заповіді. Так, ми змушені нині оборонятися, але ми знаємо, що Бог на нашому боці, бо Він завжди за правду. Тож ми, не прагнучи чужого, а захищаючи своє, неодмінно переможемо, і в Україні запанує справедливий мир. Бо Господь ніколи не буває посоромлений».
«Згадуючи всенародне волевиявлення 1 грудня 1991 року, подякуймо Господу, що дозволив тоді цьому статися. Що нагородив нас великим даром свободи і незалежності – як державної, так і церковної. І пам’ятаймо, що на нас лежить відповідальність цей дар зберегти, утвердити, примножити і передати наступним поколінням – які колись, як і ми нині, будуть поминати вже нас із вами, і, дай Боже, дякувати нам за все!», – підсумував предстоятель ПЦУ.