Сьогодні у храмах Православної церкви України, біля хрестів та меморіалів лунає молитва за душі жертв голодоморів в Україні, адже людиноненависницька імперія розпалась, і ми відкриваємо правду, проливаючи світло на темні події минулих часів.
«У глибокій скорботі ми молитовно згадуватимемо всіх безбожницьким радянським режимом безвинно убієнних і приречених на страшні муки. Проситимемо в Господа подати їм вічний спокій та прийняти в оселях з праведними», – йдеться на сторінці ПЦУ у соцмережі.
Минуле століття принесло українському народу чимало бід, і одною з найстрашніших був штучно організований на наших землях масовий голод. На щедрому чорноземі у жахливих муках від голоду вмирали мільйони людей. Голодомор був черговим засобом підкорення нашого народу, зброєю для його фізичного і духовного скалічення, поневолення. Створивши для селян нелюдські умови виживання, комуністичний режим прагнув викорінити з душ людей християнську свідомість, змусити зректися батьків, віри, мови, забути про таку властиву нашому народу природну щирість, побожність, гостинність, милосердя і любов до ближніх.
В Українській Церкві нагадали, що спочатку безбожницька влада забирала у людей їжу, майно і власність, потім намагалася відібрати віру, мову, гідність і свободу. Кілька десятиліть потому намагалася відібрати пам’ять і правду, приховуючи й переписуючи історію. Але Бог завжди на боці правди. «Горе тим, що задумують беззаконня» (Мих. 2: 1).
В цей день всі українці та люди доброї волі – як тут, так і за межами нашої держави – єднаються в пам’яті.
«Так, це страшна пам’ять, але дуже повчальна для всіх нас сьогодні. Вона спонукає нас поглянути один на одного і зрозуміти, наскільки ми всі рідні один одному, як багато (і доброго, і трагічного) нас єднає, і як важливо не розгубити і не втратити все те, що здобуто для нас такою дорогою ціною. Лише в єдності й разом ми здатні здолати всі випробування та віднайти правду, як би глибоко її від нас не ховали», – зазначили в ПЦУ.
«Кожен сьогодні, промовляючи молитву, запалюючи свічку пам’яті у своєму вікні, – живе свідчення того, що ми не забули. Ми – пам’ятаємо. Господи, нехай милістю Твоєю подібна біда на нашій землі ніколи не повториться знову!», – підсумували в Українській Церкві
