Упродовж п’яти страшних ночей з 27 жовтня по 4 листопада 1937 року 1111 в’язнів сталінського режиму були розстріляні совєтськими катами. Серед страчених – кілька сотень українських селян, політиків, вчених, письменників, митців та священиків.
Всього ж на площі 10 гектарів в урочищі Сандармох у російській Карелії у 1930-х роках органи НКВС розстріляли понад 9500 осіб 58 національностей, серед яких – більше 300 українців. Група наших співвітчизників, які постраждали від рук сталінських катів, відомі як “Розстріляне відродження”.
Серед імен страчених пам’ятаємо Леся Курбаса, Миколу Куліша, Миколу Зерова, Марка Вороного, Валер’яна Підмогильного, Сергія Грушевського, Володимира Чехівського, Антона, Остапа і Богдана Крушельницьких, Павла Филиповича, Олексу Влизько, Валер’яна Поліщука, Григорія Епіка, Олексу Слісаренка, Михайла Ялового та інших.
Також серед убитих – священник з Ватикану, який збирав дані про порушення прав людини в Радянському Союзі.
Усі розстріляні були згодом реабілітовані й визнані жертвами злочинного сталінського терору.
Втім, трагедія не закінчились у ті криваві дні. Путінський режим сучасної Росії докладає чимало зусиль, щоб приховати історичні докази страшних злочинів радянської влади і унеможливлює процес дослідження історії масових страт в Сандармоху.
У липні 1997 року, під час пошукової експедиції, науковець Юрій Дмитрієв знайшов в урочищі Сандармох розстрільні ями. Пізніше там було створено меморіальний цвинтар. Встановлено імена 6 241 людини, що спочиває в Сандармоху.
Але згодом прийшов до влади Владімір Путін і одразу нагадав, що “колишніх чекістів не буває”. Для нього дослідження сторінок важкої історії та вшанування пам’яті репресованих стали кісткою в горлі. Тенденцію миттєво підхопило російське чиновництво всіх рівнів.
У 2009 році, українському досліднику Сандармоху Сергієві Шевченку було заборонено в’їзд на територію Російської Федерації. У 2016 році проти російського вченого Юрія Дмитрієва було розпочато кримінальне переслідування за надуманими статтями, які тривають і по сьогодні.
Одночасно з судовими процесами над Дмитрієвим, з 2016 року в Росії почали з’явилися публікації зі спробами довести, що в Сандармоху поховані не жертви сталінських репресій, а красноармійці, розстріляні фінами під час війни.
Та не зважаючи на всі зусилля путінського режиму, згадаймо слова та дослідника Сандармоху Сергія Шевченка: “Історичну пам’ять про масовий політичний терор нічим не знищити. Попри намагання озвучувати явне політичне замовлення якимись “вченими”, нікому не вдасться применшити значення й важливість меморіалу”.
