Напередодні 14 жовтня, річниці від Дня створення УПА в 1942 році, соцмережі зарясніли відеороликами, на яких школярі співають «Батько — Бандера, Україна — мати». Як виявилося, ініціаторками флешмобу стали чотири львівські школярки, які виклали відео в TikTok. Далі його підхопили учні з інших міст.
Як повідомляє видання «Духовна велич Львова», школярі не завжди співають пісню самостійно, а частіше за все вони накладають звучання «бандерівської пісні» у виконанні п’яти семінаристів ПЦУ, учасників ансамблю «Пентархія».
Цю пісню виконали у січні 2020 року випускники Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, за спеціальністю «Богослов’я», під час гостювання в одного зі священників ПЦУ. Пісня набрала пів мільйона переглядів в Ютубі.
Один із учасників ансамблю, а наразі клірик Свято-Троїцького кафедрального Собору ПЦУ у Івано-Франківську, отець Олег Луцан, втім, розповів, що виконуючи цю повстанську пісню не ставили собі за мету стати відомими, але прагнули популяризувати насамперед пісню.
«Вперше ми цю пісню заспівали на основі того відео на якому співає покійний отець Анатолій Зінкевич. Але там був лише уривок цієї пісні. Нам вона тоді так сподобалася, що у 2019 році, коли їхали у машині, то почали її наспівувати. Згодом вирішили виконати повний варіант цієї пісні. І вийшов саме такий варіант , який ми чуємо. Ця пісня стала улюбленою для нас. Перший опублікований запис був на другий день Різдвяних свят 2020 року. Ми також були на храмовому святі в с. Новиця, що поряд із с. Старий Угринів, де заспівали пісню серед священників. Пізніше поїхали у рідний дім Степана Бандери, бо це було сусіднє село. І там записали перше відео у хаті Степана Андрійовича. Після цього, ми поїхали заколядувати до ще одного священника, який був присутній на попередній гостині. І там пані імость зняла нас на відео і його опублікувала. Це був спів домашній, можна сказати, за домашнім різдвяним столом. І буквально, за кілька днів, це відео запримітили у союзі православних журналістів, це проросійський ресурс. І там вони сказали про нас все негативне, що могли придумати. Ми цієї пісні не поцуралися, але стали її ще активніше співати», – ділиться спогадами отець Олег Луцан.
