Звертаючи свої молитви до Бога, ми сподіваємося на Його милість і ласку. І Він являє їх нам – не завжди дослівно втілюючи наші прохання, але даючи нам те, чого ми насправді потребуємо. Він простягає Свою руку допомоги зокрема і через милосердних людей; скеровує ряд начебто випадкових зустрічей і знайомств таким чином, аби той, хто молиться, знайшов роботу, зцілився від хвороби, зберіг себе і свою родину від небезпеки…
Про це написав на своїй сторінці в Facebook предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній і розповів дивовижну історію, як двоє дітей із діагнозом спінально-м’язова атрофія отримали безкоштовно рятівні ліки.
Те, що людина називає випадковістю, а особливо «щасливою випадковістю», насправді є частиною Божого Промислу. Воля Божа виявляється у всьому, або як Промисел, тобто пряма Господня дія, або як попущення, коли Вседержитель допускає щось, але не є Сам джерелом дії. Адже нас, Своє творіння, Господь обдарував свободою вибору. У нашій волі приймати Його чудеса і розуміти їхнє істинне значення, або ж відмовитись від Його допомоги, яку Він щедро нам пропонує з повноти Своєї любові.
У травні ми з тернопільською громадою спільно молилися за діток, хворих на спінально-м’язову атрофію, та просили Господа про допомогу. Тоді ж мав нагоду особисто зустрітися з хворими на це рідкісне захворювання Арсенчиком та Максимком, чиї батьки намагалися зібрати на лікування неможливу, як здавалося тоді, суму. Вартість ін’єкції для однієї дитини, хворої на СМА – понад 2 мільйони доларів. Та немає нічого неможливого для Господа, і Він явив нам Своє чудо: і Арсенчик, і Максимко отримали ліки від виробника, шляхом лотереї. Тепер обидва хлопчики зможуть вилікуватися. А кошти, зібрані за цей час, їхні батьки передали на лікування для діток із таким самим діагнозом.
Господь являє нам Свої чудеса постійно. Та чи помічаємо ми їх? Чи проходимо повз, називаючи їх «фортуною» і «щасливим випадком»? І якщо порятунок дітей зі СМА був Його чудом, то у чому полягало його істинне значення? Адже ми знаємо, що кожне чудо Господнє є Божественним одкровенням і несе повчальний характер, що з кожного чуда ми можемо навчатися та виносити уроки.
Це чудо нагадує всім нам про силу щирої молитви. Так, батьки не встигли зібрати необхідну суму для купівлі ліків, на що сподівалися – але діти Промислом Божим отримали ліки. Виявивши Своє милосердя, Господь відповів на піднесені до Нього молитви, нагадав, що чує нас і відповідає на наші прохання – якщо, звісно, сама людина готова до цього. «Віддай Господу справи твої, і наміри твої звершаться» (Притч. 16: 3) – сказано у Писанні.
Тож покладімо свої надії на Господа та будьмо вдячні Йому за всі Його чудеса, які Він нам являє задля нашого добра та благополуччя, – зазначив предстоятель
